На Камінь-Каширщині, де народився Олесь Санін, теж діяла школа лірників. Її бардів у 39-му репресували…
Презентація українського фільму «Поводир, або Квіти мають очі» на Волині, що відбулася у Луцьку 7 листопада й про що розповідала «ВГ» – особлива тому, що режисер Олесь Санін – наш земляк, який не цурається «провінції», а завше з гордістю говорить про місце свого народження. Тому в його картинах – чимало волинських слідів.
На прохання «Волинської газети» Олесь Санін розповів про своє коріння і деякі дитячі спогади: «Волинські сліди в картині, безумовно, є. В ній знялися актори з Волині. Я народився у Камені-Каширському, а через кілька літ ми переїхали до Луцька, де я пішов до школи. Оператор фільму Сергій Михальчук – з Луцька. Батьки наші тут живуть. Нам це дуже важливо. Переживаємо, як сприймуть картину в місті, де ми виросли».
Як відомо, Олесь Санін в Луцьку ходив до одного садочка із Сашком Положинським. Вчився в 4-й школі.
За словами режисера, в дитинстві він чимало часу проводив на Камінь-Каширщині, зідки родом його мама Світлана Олександрівна Саніна (в дівоцтві Заїченко), яка була на прем’єрі в Луцьку. Батько Олеся – Геннадій – луцький художник. Особливо Олесь любив довколишні ліси в околицях села Раків Ліс. На запитання про те, чи є у його творчості такі образи, що невідривно пов’язані з дитячими спогадами про Волинь, режисер відповів: «Найбільшим розчарування мого дитинства було те, що я побачив кін і виставу «Лісова пісня». Я Мавку інакше уявляв. Мавки для мене – дівчата, які невінчаними були втоплені, які спереду гарні, а ззаду їх поїли риби… Оцю історію я чув в дитинстві, а вона відрізняється від тієї романтичної, що в творі Лесі Українки».
Що цікаво: в історії Камінь-Каширщини теж є сторінка, що неабияк перегукується з фільмом «Поводир» і напівлегендою про знищення кобзарів та лірників після з’їзду в Харкові. Адже саме в тамтешньому селі Краснилівка у 30-тих роках минулого століття діяла школа-лірників. Уперше про неї мені довелося почути від керівника місцевого краєзнавчого музею Наталії Пась. Школа в Краснилівці розташовувалася в хаті лірника Каленика Деркача, там навчалося 20 сліпців-кобзарів з Волині. А в 1939-му всі співці були репресовані.
«Як ви думаєте, якщо я знімав це кіно, то я знав, що робилося в ті роки у нас, на Волині? Я знаю про Івана Власюка. Я вивчав матеріал, перш ніж знімати фільм. Знаю історію цього краю. Але фільм я не знімав ні для Луцька, ні для Камінь-Каширська. А – і для Луцька, і для Камінь-Каширська. Мені важливо, щоб волинську історію побачили на екрані».
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: Олесь Санін в Луцьку.