Якби не ініціатива трьох народних депутатів від Волині – Ігоря
Єремеєва (Маневицький округ №23), Степана Івахіва (Ковельський округ №21) та
Сергія Мартиняка (Горохівський округ №20) щодо зустрічі Президента Петра
Порошенка з бійцями та командирами 51-ї окремої механізованої бригади
Сухопутних військ Збройних сил України, яка брала участь у бойових діях у зоні
АТО, хтозна, яка би доля чекала багатьох наших солдатів, не кажучи вже про формування
загалом.
8 жовтня Президент Порошенко зустрівся з волинськими
бійцями, а 10 жовтня відбувся брифінг для волинських журналістів у Луцьку за
участю двох депутатів – Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва, а також військових –
учасників зустрічі з Президентом.
Ситуацію довкола 51-ї бригади вже порівняли з якоюсь
кармою. Перші жахливі смерті під Волновахою, бої під Савур-Могилою, принизливе
перебування на ворожій території, пекло іловайського котла… Зрештою, за всією
бригадою закріпили славу дезертирів та зрадників. Усі воістину героїчні вчинки
наче перекислилися одним помахом, у результаті чого Верховний Головнокомандувач
Збройних сил України – Президент Петро Порошенко – офіційно заявив про
розформування 51-ї бригади через начебто зраду наших хлопців. А під час
зустрічі з волинськими бійцями сказав:
– Ви пішли захищати честь держави у важку годину. Я
пишаюся вами як Президент. Але треба чітко відділити тих, хто здався і не додає
честі 51-й бригаді.
– На наше переконання, 51-ша бригада у боях вела себе
достойно, – розпочав зустріч Ігор Єремеєв, котрий, без перебільшення, чи не
найбільше із самого початку допомагав і допомагає волинським (і не тільки)
бійцям. – Але коли з’явилися переконання окремих генералів, коли 51-ша підвела
в боях (інакше навіть не називатиму тих прикрих фактів), тепер кожен волинянин
мусить відстояти честь своєї бригади.
– Тому ми ініціювали зустріч Президента зі звичайними
бійцями з Волині, аби вийшла відверта розмова, – додав Степан Івахів.
Та розмова й справді вийшла відвертою. Військові, котрі
безпосередньо намагалися донести правду Петрові Порошенку, не заперечували, що
багатьох фактів Президент навіть не знав або ж мав абсолютно знівельовану
інформацію.
– Я сьогодні назву «14-та бригада» навіть не
використовую. Свідомо, – продовжував Ігор Миронович. – Бо через півтора місяця
знову планується зустріч із Петром Порошенком, і тоді побачимо, які рішення
будуть прийняті.
Тож безпосередньо про результати зустрічі. Всі
підрозділи, які брали участь у бойових діях та героїчно захищали Україну,
будуть збережені, нинішнім лишиться й офіцерський склад бригади, яка й надалі
базуватиметься у Володимирі-Волинському. І прапор, і нагороди мають перейти до
14-ї легкомоторизованої бригади. При цьому сформують її на основі 51-ї.
Протягом півтора місяця відбуватиметься ротація. А потім – знову зустріч, де озвучать
кінцеве рішення. Та все ж головне – Президент визнав: волинські бійці – герої,
і багатьох із них згодом представлять до найвищих державних нагород.
Особливо Петро Порошенко відзначив героїзм розвідників із
батальйонно-тактичної групи «Колос», яка однією з перших узяла під контроль
Савур-Могилу; протитанковий артилерійський підрозділ, що знищив значні сили
противника; ремонтну бригаду, яка, попри обстріл, виконувала свої обов’язки, та
танковий підрозділ, який здійснив рейд на ворога під час виходу наших військ
під Іловайськом.
– Ми зверталися також із проханням лишити й назву, –
повідомили народні депутати.
Після розмови з Президентом нагору вийшло багато загадкових
фактів: стосується це і трагедії під Волновахою. Про таке під час зустрічі у
Луцьку говорив Микола Капінос, підполковник, командир 1-го механізованого
батальйону 51-ї бригади.
– Говорячи, що у ситуації під Волновахою ми не втримали
позицій, не треба забувати, що навіть після цієї трагедії близько 370
добровольців лишилися на блокпостах, коли вся бригада вийшла на переобладнання,
– зазначив Микола Михайлович. – Ми все це розповіли Президентові. А якщо
подивитися на території, де нам доводилося стояти з обороною, то виходить, що
ми одночасно утримували лінію фронту від Курахово до Покровки на Донеччині, а
це, лише за приблизними підрахунками, становить близько 150 кілометрів. Таке
завдання – із розряду неможливих, а ми практично скрізь мали досить гарні результати.
Полковник, котрий сам навіть не з Волині, а сусіднього
Рівного, наголосив: волинянам є ким пишатися. Не приховував: усе, що зараз
негативного пишуть про рідне йому військове формування із багаторічною історією
та чималим арсеналом героїчних вчинків не лише у цій війні, його особиста
драма. Прикро, казав Микола Капінос, що навіть волинські видання пишуть частіше
про негатив, ніж позитив.
– За час нашого перебування у Маріуполі ми абсолютно
змінили ставлення місцевого населення до Української армії. Люди побачили, що наші
солдати – не страшні бандерівці, не «Правий сектор», а просто люди, які
виконують свою роботу. З Оленівки та Олександріївки (Донецька обл., – авт.)
досі телефонують ті, з ким ми там познайомилися (нині ці території під владою сепаратистів,
– авт.) і говорять, передаю дослівно: «При украинцах было лучше: украинцы
машини не отнимали и магазины не грабили».
Ще одна болюча тема – Савур-Могила.
– Якщо вірити Інтернету, то хто її тільки не брав! Але є
правда. Реально 8 серпня після кількох страшних штурмів 51-ї бригади, групи
25-ї реанімобільної, а також хлопців із третього полку спецназу, висота була взята.
Саме особовим складом 51-ї бригади! І ми втратили там багато хороших офіцерів… Про
це також невідомо. Тож упевнено можу сказати: військовослужбовець 51-ї –
звучить гордо, – додав полковник.
Руслан Серватович, старший лейтенант медслужби, продовжує:
– Багато інформації довелося подати Президентові в іншому
світлі. У нього були дані, нібито ми покинули Савурку, але ми довели, що наші
підрозділи лишили цей об’єкт за наказом, коли вже не було достатньо техніки та
ресурсу для її утримання й передали 30-й бригаді, що досить важливо.
Ті всі здобутки були не завдяки, а всупереч. Бо ж це, і нині
з таким погоджуються військові, котрі були в епіцентрі не одного конфлікту, – війна
високоточної зброї та тяжкої артилерії. Подекуди сторона-противник, очевидно,
проводить випробування новітньої зброї, тому довкола цієї війни так багато
секретів.
І після цього сказати, що наші хлопці навіть не герої… Не
знаю, кому стане сили і совісті на таке…
Йшлося, звісно, і про полонених, зниклих безвісти та тих,
хто нині під слідством.
– Фактично ми повністю розібралися щодо кожного бійця
51-ї і не тільки бригади, котрий у полоні, – дав відповідь Степан Івахів. – 129
солдатів уже вдалося повернути. 91 боєць іще в полоні (рядового і сержантського
складу), 16 – офіцерів. Ми сформували цей список і попросили Президента
допомоги у вирішенні питання.
– Також їздили у Запоріжжя, зустрічалися з нашими
хлопцями, котрі під слідством, – доповнив Ігор Миронович. – Надали своїх
адвокатів. Ситуація така: ці хлопці призвані у 51-шу бригаду, але через певний
час були прикомандировані до 72-ї, виконували накази її командування. І вони
дійсно потрапили на російський бік. Тож у цій ситуації звинувачувати 51-шу
бригаду точно нема підстав.
Як наголосили депутати, питання про кримінальну
відповідальність бійців узагалі не стоїть – йдеться про збереження або ж ні
статусу учасника бойових дій. Президент чітко про це сказав.
Іще один важливий момент. Під час неодноразових зустрічей
волинських обранців із Президентом піднімалося питання полонених. Ігор Єремеєв
повідомив: має інформацію, що сепаратисти пообіцяли одразу вбивати тих
звільнених, хто й надалі буде воювати і знову потрапить у їхні руки. Петро
Порошенко погодився, що ця ситуація буде врегульована. Тож повторно повернутися
у зону бойових дій солдат зможе лише тоді, коли особисто письмово попросить про
це, інші ж проходитимуть реабілітацію.
Щодо зниклих безвісти, зазначили депутати, то з
інформацією варто утриматися, поки не буде даних щодо кожного бійця. Але
запевнили: інтенсивна робота ведеться щодня.
– Головне зараз – питання честі, – відповів Ігор Єремеєв,
коли мова зайшла про високі нагороди та звання для волинських військовослужбовців.
– Але є багато випадків, коли люди воістину проявили героїзм. Поки це питання
не піднімалося, бо воно варте окремої розмови. Серед наших земляків багато
таких, про кого ще напишуть книги.
Щодо екс-командира 51-ї бригади полковника Володимира
Яцківа, котрого волинські військовослужбовці прагнуть знову бачити головним і
якого, нагадаємо, відсторонили від виконання військових обов’язків після
трагедії під Волновахою, то волинські нардепи теж пообіцяли спробувати
встановити справедливість, хоча й зізналися, що не мають важелів впливу на
кадрові військові призначення.
– Є й багато інших питань. І ми чітко зараз розуміємо,
хто формує думку Президента, тож дуже хотіли, аби донесли іншу думку – простих
бійців, – зазначив Степан Івахів.
– Ми хочемо почути, що відповідають усі – від генерала до
солдата, а не навпаки, – зазначив Ігор Єремеєв, відповідаючи на запитання, чи
врешті буде притягнуто до відповідальності тих, хто доносить неправдиву
інформацію.
Ігор Миронович, котрий був ініціатором створення та нині
активно бере участь у роботі Тимчасової парламентської комісії щодо
розслідування подій під Іловайськом, також пообіцяв: будуть перші факти
розслідування – обов’язково доповість.
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.