Молоді, яка отримала освіту, важко вперше влаштуватися на роботу, яка б відповідала отриманій професії або спеціальності. З кожним роком на ринку праці вимоги до робітників зростають, і молоді все важче влаштуватись на роботу. Кількість людей з вищою освітою стає дедалі більшою, попитом користуються професії лікаря, економіста, юриста, психолога. Вища освіта в Україні перетворилась на бренд, через який в країні не вистачає людей з виробничими спеціальностями. А отже, знайти роботу випускникам вузів із «популярними» спеціальностями вдвічі важче.
Багато молодих людей шукають роботу, але марно. Здавалося б, усе є: середня спеціальна, а то й вища освіта, зацікавленість знайти роботу і головне бажання працювати, тоді в чому справа? За відповідями на ці та інші запитання, а також за детальнішою інформацією звертаємось до директора Рожищенського центру зайнятості – Лариси Вишневської (на фото).
– Скільки людей стоять зараз на біржі праці і шукають роботу?
– Загалом, за даними статистики, протягом 2012 року послугами служби зайнятості скористалися 2157 незайнятих громадян. З них працевлаштовано 927 людей. На сьогоднішній момент в пошуках роботи звертається в середньому в день 10-15 осіб, це ті, які реєструються в нас в центрі зайнятості. Якщо говорити про 2013 рік, то тут з січня по жовтень звернулось 1774 незайнятих громадян, з них працевлаштовано 900 в тому числі 531 людина в статусі безробітна.
– Яка категорія людей найчастіше шукає роботу?
– Взагалі на обліку перебуває 30% молоді, але якщо брати від кількості звернень то це – 42%. Загалом якщо робити гендерну градацію, то 52% займають жінки. Раніше було більше сільського населення на обліку стояли майже 64%. На сьогоднішній день ми спостерігаємо, що лише 52% сільського населення перебуває на обліку в центрі зайнятості. Є невеликий відсоток осіб перед пенсійного віку – це особи, яким ще десять років до пенсії (це приблизно 15%) їм знайти роботу найважче.
– Чи проводите ви якісь тренінги, профорієнтації, семінари з людьми, які приходять до вас в установу?
– Профорієнтаційну, профінформаційну роботу веде служба зайнятості. Саме при проведенні цих заходів ділимо на категорії: для молоді, для осіб старше сорока, сорока п’яти та п’ятдесяти років, для випускників шкіл та випускників вищих навчальних закладів. Для молоді дуже багато проводимо семінарів, тому що на сьогоднішній день молодь у нас пасивна, це показують соціологічні дослідження. І коли, наприклад, в західних країнах людина змінює місце проживання сім разів, для того аби знайти кращі умови проживання і хорошу роботу, то в Україні статистично підтверджується, що півтора рази лише.
– Яка головна мета цих тренінгів і семінарів?
– Ми намагаємось допомогти людині зробити правильний вибір. Допомагаємо знайти орієнтири, бо особливо молодь після закінчення вишу має великі амбіції, плани і вимоги, а дуже часто побажання та можливості не співпадають. Нашою метою є також намагання вселити людині надію, адже, наприклад, цього року велике підприємство «Рожищенський сирзавод» провело реорганізацію, виробничі потужності були зведені до нуля. І, майже, 90% працюючих цього підприємства звернулись до служби зайнятості. Головне, щоб людина не втратила надію, саме на це ми і націлюємо спеціалістів, щоб вони вміли поговорити з людиною, і могли вселити в неї надію.
– Які професії актуальні на ринку праці, а які менш затребувані?
– На сьогоднішній час виходить випускник вищого навчального закладу з спеціальностями які не актуальні на ринку праці, потрачений час, потрачені кошти. Коли до нас приходить чи соціолог, чи еколог, чи політолог, ми роз’яснюємо, що ви не знайдете цієї роботи, ці вакансії обмежені, вони дуже рідко оновлюються. Потрібні на ринку праці робітничі професії. Зі спеціалістів найбільш затребувані лікарі та медичний персонал, також є у нас вакансії бухгалтера, економіста, менеджера, але роботодавці часто ставлять вимогу знання комп’ютерних програм і володіння іноземною мовою. Робітничі професії – це галузь обслуговування: офіціанти, бармени, продавці, кухарі, перукарі. Також технічні професії: слюсар, токар, електрогазозварювальник, електрик на сьогоднішній день обов’язково затребувані.
– Скільки людина може перебувати на обліку? Чи бували випадки коли відмовлялись від запропонованої робити?
– Залежить від бажання людини. Допомога по безробіттю виплачується 360 днів. А загалом виплачується до моменту зняття з обліку, або коли особа напише заяву. Якщо двічі людина відмовляється від підходящої роботи, припиняється реєстрація її в службі зайнятості.
– Чи може до вас звернутись студент, який навчається на стаціонарі?
– Так, може, звичайно, звернутись, ясна річ, що йому не буде наданий статус безробітного, але ж всі консультації ми надаємо як не зайнятому населенню, так і зайнятому. В нас в навчальних закладах Волинської області створені центри кар’єри, туди теж можна звертатись, і там нададуть усі консультації.
Працевлаштуватись на даний момент складно, але можливо. Адже, як свідчить напис на стіні в центрі зайнятості: «Роботу знаходить той, хто її шукає». Головне – прагнути чогось досягти, мати бажання знайти роботу. Можливо, відразу ви не будете отримувати бажану зарплатню, і вам доведеться працювати понаднормово, та пам’ятайте велика Едіт Піаф, голос XX століття, починала свій шлях вуличною співачкою, яка заробляла гроші, розважаючи піснями перехожих. Тож бажаю вам сил, наснаги і високої заробітної плати.
Ірина Хоменська.
Фото автора.