Щоб попрацювати в Німеччині на
міжнародній конференції з розвитку «зеленої (циркулярної) економіки, перший
заступник голови облради Олександр Пирожик… узяв за основним місцем роботи
частину щорічної відпустки. Щоб потім ніхто не посмів звинувачувати у «нецільовому
використанні бюджетних коштів»…
В низці міст ФРН Олександр
Веніамінович на запрошення президента Волинської торгово-промислової палати
Олександра Смолича та його
заступника Віталія Киричука переймав
досвід функціонування однієї з найкращих в Європі економічних моделей.
«Як виявилося під час зустрічі в Франкфурті-на-Майні з президентом місцевої Торгово-промислової
палати Андеасом Кемпффом, у німців є
чому повчитися не лише у сфері «зеленої економіки». Доволі цікавим і корисним є
їхній досвід функціонування професійно-технічної освіти, яка в Німеччині діє за
принципом дуальної підготовки робітничих кадрів. І ця підготовка – одна з
головних та ключових принципів діяльності ТПП по всій Німеччині», – повідомив Олександр Пирожик.
У наш час, коли систему ПТУ в Україні хочуть «скинути» на місцеві ради, не
даючи під це необхідного фінансування, досвід Німеччини – особливо актуальний.
Дуальність підготовки робітничих кадрів передбачає, крім навчання у вищих
навчальних закладах, іще й першочергове навчання безпосередньо на виробництві,
тобто – на фабриках, заводах та інших підприємствах, а також – у галузі
сільського господарства та інших сферах. Згідно з німецькими законами, кожне
підприємство зобов’язане проводити такі навчання учнів-стажерів та ще й платити
їм гроші за роботу. Триває воно, як правило, три роки, і перший рік навчання –
це навчання у виробничих майстернях, тобто – безпосередньо біля верстата чи на
фермі.
«Контролює цей процес Торгово-промислова палата ФРН, яка й затверджує
перелік необхідних спеціальностей, а потім приймає в учнів екзамени. У штаті
ТПП, яку ми відвідали, – майже 2,5 тисячі екзаменаторів, загалом же їх у
Німеччині – понад 300 тисяч. Така державна політика призвела до того, що
підприємства самі зацікавлені здійснювати підготовку учнів за потрібними їм
спеціальностями. Учні ж самі вибирають цікаве їм підприємство і охоче йдуть
вчитися, бо це – престижно перед здобуттям вищої освіти. До того ж, учень має
додатковий матеріальний стимул: на підприємствах йому ще й платять за те, що
вчиться і виконує певні виробничі завдання. Не стільки, звісно ж, як працюючим,
але в міру зростання фаховості учня йому щороку платять більше. А головне – він
справді вчиться у старших і досвідченіших майстрів», – зазначив Олександр Пирожик.
У результаті такої політики держава має ті робітничі кадри, яких потребує
ринок, а серед молоді чи не найнижчий рівень безробіття в світі – саме в
Німеччині. Адже, згідно з угодою, яка укладається між учнем (його батьками) та
підприємством, останнє зобов’язане забезпечити молодого робітника першим
робочим місцем.
«Чи застосований такий досвід у нас? Думаю, у відповідних міністерствах мали
би над цим замислитись, а не огульно «скидати» на місця профтехосвіту, як
якийсь непотрібний баласт. Загнану олігархами в глухий кут економіку ми так не
піднімемо, конкурентоздатною її не зробимо, а тільки знищимо остаточно. Спробувати
перевести профтехосвіту на «німецькі рейки» – куди ліпший варіант, аніж просто
її знищити. Спробувати передати ці функції на наші ТПП? Тоді дайте їм необхідну
законодавчу і фінансову базу, щоби мали чим стимулювати професійних екзаменаторів!
Адже, на думку Андреаса Кемпффа, при
переході на таку систему для нас це буде чи не найбільшою проблемою: де знайти
стільки фахових екзаменаторів?!! Потреба для такого регіону, як Волинь – тих же
самих 2-2,5 тисячі. Але якщо цього не робити вже, то скоро втратимо й тих
вузькофахових фахівців у робітничих галузях, яких, дякувати Богу, ще поки маємо»,
– робить висновок і пропозицію перший
заступник голови облради, який повертається з поїздки у ФРН і невдовзі
приступить до виконання службових повноважень на Волині.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: Олександр
Пирожик вивчає німецький досвід економіки.