Приватне акціонрне товариство «Цумань», яке займається переробкою деревини, – одне з кращих у нашому краї. Його продукція заслужила доброї слави не тільки на теренах держави, а й у закордонних споживачів. Тут працює дружний, згуртований колектив, котрий дорожить своїм імеджем.
Такі добрі посили від президента компанії Івана Камінського, про якого довелося почути чимало добрих слів не від одного працюючого. «Завдяки Івану Васильовичу маємо не тільки стабільну роботу, а й хорошу зарплату», – подібну фразу повторили кілька робітників. Більшої похвали керівникові годі очікувати!
Про це підприємство наша газета розповідала двічі: на початку та в середині нинішнього року. У червні тут побував народний депутат України, голова Радикальної партії Олег Ляшко. Тоді Олег Валерійович пообіцяв посприяти з сировиною та висловив побажання, аби колектив зростав чисельно. Щось пророче було у його словах. У цьому ми мали змогу переконатися під час чергового відвідування цуманських деревообробників.
Комерційний директор підприємства Тетяна Судук розповідає, що останнім часом багато уваги приділили питанням благоустрою. На значній території покладено тротуарну плитку, подбали про створення кращих умов на робочих місцях, обновили деяке застаріле обладнання. У цьому знову-таки, за словами Тетяни Василівни, найбільша заслуга їхнього президента Івана Камінського, котрий постійно стежить за новинками технічного прогресу і робить усе можливе, аби вони швидше потрапляли до Цумані.
Разом з начальником цеху Тетяною Зубенко йдемо на виробництво. аби детальніше ознайомитися з виробничими процесами. Тетяна Анатоліївна – гід досить досвідчений. На ДОК вона прийшла після десятирічки. З робітниці виросла до начальника цеху, у якому нині трудиться триста чоловік.ї
– Ось одна з наших ліній з обрізання шпону, – вказує рукою керівник чисельного колективу. – Продукцію робимо під замовлення. Кожен клієнт має свою лісосировину. Відповідно до заданих параметрів комп’ютер сам виставляє необхідні розміри. Основна маса нашої продукції йде за кордон, незначну частину беруть вітчизняні приватники. Хоча ми готові працювати з усіма, аби вигідно було підприємству.
– У які країни йде продукція цуманських деревообробників?
– Нашими добрими та надійними партнерами стали італійці, іспанці, поляки. Підтримуємо ділові стосунки і з іншими країнами Європейської зони. Відправляли свою продукцію і в Ізраїль. Геогрфія досить широка. Ми готові працювати з будь-яким замовником. Є реалізація, є живі гроші. Сьогодні не той час, щоб працювати на склад.
– Якщо не секрет, скільки років Ви працюєте на підприємстві?
– На Цуманський ДОК прийшла більш як сорок років тому. Прийшла відразу після школи. Можна сказати, що я уже ветеран праці. На моїх очах і при моїй безпосередній участі підприємство розвивалося, нарощувало виробничі потужності, освоювало нову техніку, вдосконалювало виробничі процеси. Разом з ним росла і я. З недосвідченого новачка проторувала шлях до начальника цеху. Без відриву від виробництва закінчила Львівський лісотехнічний університет, де здобула спеціальність техніка механічної обробки деревини. Теорію щоденно засвоювала на практиці. Деякий час довелося попрацювати в адмінуправлінському апараті. Тут набула навичок контактувати з людьми, які прислужуються сьогодні. Понад 10 років уже начальником цеху. Під орудою майже 300 працівників. В основному це верстатники, сушильники, різники шпону, є слюсарі, електрики, наладники, зварювальники. Сере допоміжних спеціальностей помічники верстатників, корувальнкии, в обов’язки яких входить зняти кору з дерева.
– Розкажіть, будь ласка, про організацію праці. Робота у вас позмінна?
– Відповідно до розробленого та затвердженого графіка зміна триває 12 годин. День, ніч – і два дні вихідні. Людей такий графік влаштовує. Вони мають час і для власної господарки, якій також потрібно даввати лад. Маємо три потоки, у кожному з них 4 бригади, тобто всього 12 змін.
– У вас є вільні, незаповнені вакансії, на які люди не хочуть іти або йдуть з небажанням?
– На щастя, у нас повний комплект. Ми не шукаємо людей на біржі чи де-інде. Вони приходять до нас самі. Добре знають, що робота стабільна, зарплати цілком пристойні. Плинність кадрів мінімальна. Якщо хтось буває розраховується, то на його місце в моєму списку не менше 10 чоловік.
– Ви обмовилися, що привезли новий верстат і будете набирати людей. Це, звичайно, добра новина та приємна подія, коли колектив роширюється. Свого часу таке побажання прозвучало і з вуст народног депутата та очільника Радикальної партії Олега Ляшка.
– Для обслуговування нового верстата, як сказав президент нашого акціонерного товариства Іван Камінський, знадобиться ще дві нові бригади. Звичайно, що новачків у першу чергу потрібно буде навчити. Це не так просто. За день чи два кваліфікованим робітником не станеш. Тут багато залежить від того, хто вчить, а також від бажання самого новачка.Якщо у когось таке прагнення відсутнє, то не варто забирати час у когось і не марнувати свій власний. Спершу потрібно пройти своєрідну обкатку у змінах, аби освоїтися з виробництвом, ознайомитися з технікою безпеки.
– У вас, напевне, немало першокласних спеціалістів, що трудяться 10 і більше літ?
– Так, є такі верстатники, які працюють роками і стали висококласними спеціалістами. Знайти зараз доброго верстатника проблематично. Корувальником можна поставити будь-кого, навіть без досвіду роботи. Там якихось складнощів нема. А за верстат поставиш не кожного. Треба, щоб людина мала для цього хист, а ще плюс природну мудрість і бажання стати добрим майсторм своєї справи.Тільки це дано не кожному. Є у нас один помічник верстатника. Людина відповідальна, зі своїми обов’язками справляється досконало, а ось працювати самостійно боїться. Чомусь починає розгублюватися. Можливо, з часом воно минеться. У кожного свій характер та своя мірка відповідальності. Коли нема бажання та присутня хвороба боязні, тоді нічого доброго у тебе не вийде. Поставленої мети досягають сміливі та завзяті.
– Спостерігаючи за виробничим процесом не можна не помітити,що на підприємстві немало зроблено для створення добрих умов для продуктивної праці.
– Усі робочі місця облаштовані відповідно до технологічних умов та вимог техніки безпеки. У цеху обладнанні побутові кімнати, туалети, душові кабіни. Адміністрація підприємства подбала про те, аби людям було тепло та затишно. Адже продуктивність праці у прямій залежності від умов. Мають робітники і де пообідати. Не хочу хвалитися, але це істинна: подібного підприємства у нашій окрузі більше нема.
– Деревообробному підприємству «Цумань» вже більше як 100 років. Після приватизацiї державного пiдприємства «Цуманський ДОК» в 1996 роцi було утворено пiдприємство ВАТ «Цумань» і відтоді розпочалась сучасна історія з використанням новітніх технологій виробництва лущеного та струганого обрізного шпону. Новітнє виробниче устаткування дозволяє випускати продукцію, що відповідає найсуворішим вимогам якості. Продукція вже добре відома в багатьох країнах Західної Європи і СНД. Скільки продукції випускаєте, скажімо, за декаду чи місяць?
–За місяць переробляємо в середньому понад тисячу кубів деревини. Якщо усе нормально, то ця кількість може бути удвічі більшою. Це коли маємо достатньо сировини і не трапляється ніяких поломок чи інших аварійних зупинок. Адже маємо справу з механізмами, які мають властивість ламатися.
Виробляємо шпон різної товщини від 0,55 мм до 2,6 мм із таких порід деревени як дуб, вільха, ясен, бук, клен, явір, черешня, сосна, горіх та інші.
Висококваліфіковані спеціалісти – інженери та технологи – при необхідності нададуть будь-яку консультацію з приводу шпону.
– Допустимо верстат вийшов з ладу, що тоді, як у такому разі працюють ваші наладники?
– Нарікань на їх роботу нема. Вони негайно виявляють неполадку і роблять усе від них залежне, аби усунути її в найкоротші терміни. Усі зацікавлені у тому, аби виробництво працювало ритмічно і непередбачених простоїв не траплялося. Зарплата у прямій залежності від обсягів виробленої продукції. Знаєте, Бог нас милував, що якихось серйозних зупинок не було. На підприємстві є чотири верстати. Коли виходить з ладу один, переходимо на інший. Тоді до роботи негайно приступають ремонтники. Як я вже зауважувала, згідно із затвердженим графіком у нас працює три потоки. Так що один верстат завжди в резерві.
Оскільки більшість нашого обладнання імпортного, в основному італійського виробництва, то запасні частини також замовляємо за кордоном. Це уже в обов’язках комерційного директора Тетяни Судук. Тетяна Василівна завжди відповідальна та аккуратна у своїй роботі. Через те ніколи нема проблем з доставкою. Наші партнери дорожать своєю діловою репутацією. Ми, до речі, також. Тут треба віддати належне нашому керівникові Івану Васильовичу, який робить усе для того, щоб людям комфортніше працювалося та краще жилося.
– Свого часу підприємства душе шанували раціоналізаторів та матеріально їх підтримували за новаторські пропозиції? Можливо, й у вас є свої кулибіни?
– Талановиті люди працюють і у нас. Взятии хоча б Івана Коса. Людина він ще молода, але дуже тямкувита. Досконало розбирається у комп’ютерах. Для нас це надважливо, адже практично всі процеси комп’ютеризовані. У числі наших розумників і Руслан Середюк – майстер на всі руки. Досконало знає всі верстати. Коли потрібна його допомога, готовий працювати у будь-яку пору дня чи ночі.
Ми побували також на сировинній біржі, яка стала значно наповніношою. Напевнее, не на вітер кидав свою обіцянку Олег Ляшко, коли відвідав це підприємство літньої пори.
Володими ПРИХОДЬКО.
На фото автора: комерційний директор підприємства Тетяна Судук; начальник цеху Тетяна Зубенко; робітниці під час обідньої перерви; на виробництві.