Історія боротьби, стійкості й характеру
У Луцьку відкрилася виставка «Нескорена», організована Волинською організацією Національної спілки художників України за підтримки Благодійного фонду імені Миколи Мялковського. Її кураторкою стала художниця та засновниця артстудії «П’ятерня» Тетяна Мялковська.
На виставці представлені роботи митців та військових, які проходять арттерапію. Експозиція показує, як мистецтво допомагає висловлювати пережите, зберігати пам’ять і водночас ставати інструментом зцілення.
Відкриття розпочалося з хвилини мовчання за полеглими. У залі звучали слова гімну – «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…».
Тетяна Мялковська наголосила: війна триває не з 2022-го, а з 2014 року, і виставка – це насамперед про пам’ять.
«Коли ми не пам’ятаємо своїх героїв, нам можуть дуже швидко нав’язати інших. І ми будемо думати, що це і є наша історія. Пам’ять про героїв – це свідомість нації», – сказала вона.
Окрема зала нагадує невелику каплицю. Тут – портрети загиблих воїнів, написані ветераном і художником Русланом Кашаюком.
«Мені не соромно дивитися хлопцям в очі, але мені боляче. Боляче за державу. Україна завжди славилася духовністю. Нам треба більше любові й єдності», – звернувся він до присутніх.
Серед учасників – воїн і художник Віталій Манайло, який зобразив своїх побратимів.
«Хто не бачив війни – тому не поясниш. Для мене як для художника там усього два кольори – чорний і червоний. Там кожен день переступаєш через страх. Але який у нас вибір? Ми мусимо перемогти», – сказав він.
Директор департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради Олег Кобилинський, який сам проходив арттерапію після АТО, наголосив: «Хлопці й дівчата повертаються з війни в наше кольорове суспільство. Вони теж хочуть бачити ці кольори. Я сьогодні вже можу сказати, що бачу кольори».
За словами Тетяни Мялковської, у межах арттерапевтичних занять ветерани створили понад п’ять тисяч робіт. Частину з них продали, а кошти спрямували на підтримку військових і благодійні проєкти.
Серед експонатів – картина Світлана Костукевич: на полотні квіти, а за ними – танки. Робота
датована 2014 роком.
«Квіти цвітуть, але їдуть танки. Наші діти вмирають. Але я вірила й вірю, що ми переможемо», – зазначила художниця.
Т.в.о. голови Волинської ОВА Роман Романюк назвав виставку «історією боротьби, стійкості й характеру українського народу» та вручив Тетяні Мялковській державну нагороду – почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Народна депутатка Ірина Констанкевич підкреслила, що мистецтво – це літопис часу: «Ніщо так не передає історію, як слово і фарба. Це акумульовані емоції й трагізм. Наше завдання – це зберегти».
У залі були й діти, і ветерани, і волонтери. Говорили про те, що мистецтво – це не разова акція, а тривалий процес зцілення.
«Творчість – це антонім війни», – прозвучало під час відкриття. Війна руйнує, а мистецтво будує.
Виставка «Нескорена» стала не лише культурною подією до річниці повномасштабного вторгнення. Це простір пам’яті – про тих, хто вже на небі, і про тих, хто повертається з фронту та вчиться знову бачити кольори.
Анастасія КАЛЯПУХ,
Ольга ШИДЛОВСЬКА,
студентки 4 курсу факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.
