Україна – не єдина бореться з наслідками російського імперіалізму. Від 2024 року, коли до влади знову прийшла проросійська партія “Грузинська мрія”, грузини не полишають вулиць, демонструючи своє прагнення залишатися частиною європейської спільноти
У країні місяцями не вщухають масові протести проти керівної партії, яка намагається нав’язати країні російський сценарій. У день масштабного протесту розповідаємо, що таке “російський закон”, які його наслідки для незалежної журналістики, та що молодь думає про це.
Що відбувається у Грузії?
4 жовтня, менш ніж через рік після спірних парламентських виборів у Грузії 2024 року, у всіх муніципалітетах країни відбудуться вибори до муніципальних рад та мерів міст.
Однак, на тлі зростання авторитаризму та сумнівів щодо чесності голосування, дві з чотирьох основних опозиційних груп оголосили про свій намір бойкотувати голосування. Вони стверджують, що участь лише легітимізує “Грузинську мрію”. Тож одна з партій анонсувала масштабний протест у день “виборів”, який мав би стати переломним моментом у боротьбі за справжню демократію.
Цей протест не лише про ігнорування виборів, які можуть бути фальсифікованими, а чіткий вибір між європейським майбутнім та авторитарним режимом за зразком Росії. Одним із червоних прапорців, який “Грузинська мрія” успішно реалізовує став так званий “російський закон”.
“Російський закон” і тиск на журналістів
У 2024 році грузинський уряд остаточно ухвалив так званий “закон про прозорість іноземного впливу”. Він вимагає від громадських організацій та ЗМІ з іноземним фінансуванням зареєструватися як «іноземні агенти». Перша спроба запровадити цей закон у 2023 році – виявилася провальною після масових протестів.
Цей закон почали називати “російським”, та виступати проти нього, звинувачуючи владу у спробі знищити незалежну пресу та позбавити суспільство голосу. У свою чергу, Freedom House у своїх щорічних доповідях відзначили різке погіршення ситуації з пресою в країні, зазначивши близько 200 нападів і погроз журналістам у 2024 році.
“«Грузинська мрія» використовує всі можливі методи покарання журналістів. Усі ці закони створені для того, щоб знищити незалежні ЗМІ”, – зазначила Русудан Цкомелідзе, експертка з медіа та комунікацій, у межах проєкту Media Dialogue 2025.
Прийняття закону також супроводжувалося іншими репресивними ініціативами, які фактично заборонили іноземне фінансування медіа, а також посилили цензуру.
Одним із результатів “російського закону” став тиск на незалежних журналістів. Найгучнішим прикладом став арешт журналістки Мзії Амаглобелі після участі в протесті. Окрім цього, “Грузинська мрія” звільняє незалежних ведучих і блокує журналістські розслідування.
Що думає грузинська молодь?
У черговому матеріалі “Волинської газети” Ми поспілкувалися із студентами та активістами, аби з’ясувати настрої молоді щодо Грузинського майбутнього. Вони стверджують, що закон “про іноземних агентів” – це поховання європейських прагнень Грузії та назвивають його “політичною зброєю”, написаною за Кремлівським сценарієм.
“Два-три роки тому формулювання для опису політичної ситуації в Грузії було «регрес демократії», але тепер воно змінилося на «руйнування державності, руйнування демократичних інституцій, руйнування проєвропейських прагнень»” – розповіла Тіко Лагвілава, грузинська студентка з Тбілісі.
Протести 4 жовтня
Щодо значення протесту 4 жовтня погляди розділилися. Тіко ж підкреслила, що влада готувалася заздалегідь, мобілізувала ресурси й може жорстко протидіяти протестам, тож шансів на швидкі зміни небагато. Однак решта ж переконані, що саме масова непокора змушує авторитарні уряди поступатися, і навіть якщо результат не буде миттєвим, протест здатний зрушити баланс сил і показати, що суспільство не втомилося й не злякалося.
“Зрештою вони [“Грузинська мрія”] усвідомлять, що мусять або слухати, або загинути, якщо голоси вулиць продовжуватимуть перемагати їхню пропаганду.”
Молодь не заперечують, що ризик піти шляхом Росії – цілком реальний. Це пояснюється тим, що Грузія все більше залежить від Росії, а також наслідує кремлівські підходи: переслідує активістів та опозиційні партії, ігнорує санкції проти Москви, називає журналістів ворогами та застосовує силу замість діалогу.
“Уряд не лише копіює російську політику, а й російську логіку: активісти – «іноземні агенти», незалежні ЗМІ – вороги, кожен, хто не згоден, – зрадники, а замість розмови використовуються поліцейські кийки. Російський шлях починається, коли інституції захищають владу, а не громадян. Питання полягає у тому, чи готові люди зупинити це, перш ніж це стане незворотнім…”, – пояснив Гіоргі Думбадзе, студент та активіст.
Наостанок ми запитали, чи хочуть вони звернутися з повідомленням до українців, які співпереживають Грузії. Їхні відповіді підкреслили схожість наших викликів.
“Ми бачимо й поважаємо українців, які нас підтримують… Ви добре знаєте, що таке протистояти тому самому ворогові… Я дуже захоплююся вашою країною та її стійкістю. Ви захищаєте і свою честь, і свою територію. Я вірю, що ви переможете в цій війні. Ваша відвага змінює історію та баланс сил… Одного дня ми всі разом відсвяткуємо перемогу — не як жертви, а як нації, які не скорилися.”
“Ми в одному човні. Ви ведете відважну війну проти Росії, тоді як грузини борються в гібридній війні. Особливості наших битв різні, але ворог один. Наші цінності й бачення довготривалого миру — однакові. Ми обоє обираємо Європу, свободу та процвітання. Дякуємо вам за вашу боротьбу, ви пишете історію сучасного вільного світу.”
ФОТО: ABACA/EAST NEWS
Авторка: Олександра МАЛИШЕВА.