Центр
надання адміністративних послуг (ЦНАП) – то в першу чергу не просторе приміщення,
а фахівці, котрі якісно, швидко і добросовісно виконують свою роботу. Гарна
бібліотека не та, де євроремонт і дах із металочерепиці, а та, де багато
відвідувачів. Успішна громада – це люди, які живуть за принципом жабки, що
сколотила масло і сама вибралася з біди. А рівень втілення реформи визначається
не кількістю змін, запропонованих державою, а їх усвідомленням на місцях. Поки
цього не зрозуміють у кожному селі в Україні, реальних змін чекати не варто.
Про це йшлося під час вебінару, що
відбувся у приміщенні Волинської державної обласної універсальної наукової
бібліотеки ім. Олени Пчілки. Тема – «Організація сфери соціального захисту та
послуг в об’єднаних територіальних громадах» – особливо актуальна. Такий іформаційно-роз’яснювальний
семінар із підтримки децентралізації організований Асоціацією Міст України в
рамках проекту USAID ДІАЛОГ у співпраці з програмою IREX «Бібліоміст» вже стає
традиційним.
Присутні – працівники бібліотеки
ім. Олени Пчілки на чолі з директором Людмилою Стасюк, фахівці Волинської
обласної бібліотеки для юнацтва та працівники центральних районних бібліотек,
які долучилися за допомогою скайп-зв’язку.
Директор Офісу реформ у Волинській
області Анатолій Пархом’юк
розповів, що із 74 громад, які зазначені
у Перспективному плані (а з пропозиціями про зміни і доповнення, які стало
активно надходити, – аж 81), Кабмін затвердив лише 52. Виникає запитання: що
буде з іншими?
– Це не означає, що громад, які
не схвалені постановою Кабміну, узагалі не стане. Це – рекомендації для
подальшої роботи з об’єднання, – каже Анатолій Іванович.
Директор Офісу реформ в області
зізнається, що такі застереження були із самого початку й експерти про це
говорили. Але у нашому краї дійсно дотримано принципу добровільності, тому й
так вийшло. І дехто цим зловживав під час прийняття рішень. Бо враховував лише «я
хочу», незважаючи не рекомендації Методики.
Серед позитиву нині – створення Шацької
об’єднаної тергромади. Адже інформація щодо цього подана у Кабмін та ЦВК. Тож нині
варто зробити все, аби у бюджеті 2016-го передбачили кошти і на цю громаду. Іще
одна громада утворилася у Ковельському р-ні – з центром у смт Люблинець. Там прийняли
рішення і подали документи на погодження в ОДА. Після відповідного висновку
фахівців під час сесії вони вже прийматимуть рішення про об’єднання.
Тож ми матимемо вже 8 громад. А у
5-ти, як відомо, 25 відбулися вибори.
Безпосередньо про вирішення
питань щодо надання соціальних послуг у громадах говорив радник міського голови,
експерт із соціальних питань Офісу реформ та голова Волинської обласної
громадської організації «Фонд місцевого розвитку» Петро Верзун.
– Для громад це буде певним тестом,
чи зможуть вони організувати процес надання адмінпослуг, створити умови для
нормальної роботи органів соцзахисту, – зазначив експерт, наголосивши, що
єдиного рецепту, яким можна скористатися, немає. Але боятися не варто, бо ми маємо
не лише закордонний, а й власний гарний досвід.
Наприклад, ЦНАП у Луцьку, котрий
тепер називають одним із найуспішніших, створювали, аби весь спектр послуг
надавали в одному місці. Іще рік тому там не видавали закордонних паспортів,
тепер навіть ця послуга можлива.
Петро Юрійович не став
приховувати, що, наприклад, у Велицькій сільській громаді, ЦНАП буде створити
важко. І річ навіть не у приміщенні чи його відсутності, а у самій потребі функціонування
такої установи. Адже таким собі умовним ЦНАПом може стати кілька працівників місцевої
ради, які за доплату виконуватимуть ці обов’язки, або й навіть – той же
староста.
ЦНАП варто створювати, наприклад,
в Устилузькій міській громаді, вважає експерт.
– Людина повинна мати
максимальний доступ до інформації щодо послуг, які надає ЦНАП. Тож громадяни
мусить лише принести затребувані від нього папери, а оформлення документів – то
вже проблема фахівця. Тут буде простіше, – каже Петро Верзун. – Більше проблем,
думаю, виникне із соцзабезпеченням, адже громади мають надавати весь спектр тих
послуг, які є в містах обласного значення.
Але й тут, каже експерт, вже є
напрацювання. Наприклад, це може бути співпраця з громадськими організаціями.
Такий приклад: коли у Луцьку вирішували
проблеми із людьми, які не мають житла, планували спочатку створювати
комунальне підприємство. Але його річний бюджет мав бути до 2 млн грн. Тож
пішли іншим шляхом: стали організовувати все у співпраці з Благодійним фондом «Преображення»
– і вже бюджет 50 тис грн. Тож лідер нової громади повинен порахувати, чи варто
йому, наприклад, для 10 бездомних створювати окремий заклад, чи співпрацювати
із якоюсь, скажімо, місцевою релігійною організацією.
Що
дуже важливо. У Державному фонді регіонального розвитку передбачено кошти не
лише на перекриття даху чи заміну вікон у школах, хоча розбудова інфраструктури
й справді необхідна. Але найбільший потенціал громади – її люди. І про це не
можна забувати. Фінансування таких програм також передбачено статутом Фонду.
На
жаль, поки над цим не задумалися. А нові тергромади потребуватимуть якісно
інших спеціалістів. Адже будуть нові повноваження й обов’язки, які досі ніхто не
виконував. Поки є лише 5 громад, тому їх можна забезпечити фахівцями,
перенаправивши з іншої території. А коли таких стане 50?
У підсумку директор бібліотеки ім.
Олени Пчілки Людмила Стасюк слушно зазначила:
– Ми вже давно живемо за
принципом жабки, яка сама собі збила масло і вибралася з полону. Іще Ірен
Роздобудько писала, що «всі біди людства – від невиправданих сподівань». У
цивілізованому суспільстві не надіються на державу, самі працюють, і лише
використовують ті важелі, які пропонує держава як інструменти. Тож ми мусимо
змінити мислення, самі маємо змінитися й інших переконувати.
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото автора.