Чи
може син та онук кадрових радянських партноменклатурників, які все життя
боролися з «українським буржуазним націоналізмом». на посаді віце-прем’єра
Уряду України відстоювати в Варшаві фундаментальні принципи української національної
минувшини?
– Розмови між Польщею та Україною на складні
історичні теми продовжуватимуться. За їхнє проведення відповідатимуть
віце-прем’єр-міністри обох держав, які реалізують гуманітарну політику. Про це
16 лютого у Варшаві після напружених переговорів заявили український
віце-прем’єр Павло Розенко та
польський Пьотр Глінські.
Перемовини за участю віце-прем’єрів, як зазначило «Радіо
«Свобода», тривали кілька годин у варшавському палацовому комплексі «Королівські
лазні». Тема зустрічі – польсько-українські історичні суперечки та
нещодавні зміни в законі про польський Інститут національної пам’яті, згідно з
якими Польща кримінально переслідуватиме «заперечення злочинів українських націоналістів,
скоєних у 1925–1950 роках».
У засіданні, крім віце-прем’єрів, взяли участь
польські та українські дипломати, представники Міністерств культури та
парламентарі. Пьотр Глінські після
переговорів назвав їх кроком уперед.
«Розмови були складними, та вони відбулися в добрій
атмосфері у тому значенні, що обидві сторони хочуть порозумітися», – ці слова
віце-прем’єра Польщі наводять американські журналісти.
Із виступів представників польського та українського
урядів виникає, що сторони чекатимуть на результати рішення польського
Конституційного суду, який із подання президента Польщі розглядатиме
суперечливий закон про Інститут національної пам’яті. Утім, як наголосив Павло Розенко, потрібно бути готовим до
різного розвитку подій.
«Рішення Конституційного суду Польщі прогнозувати
ніхто не може, але ми повинні бути готовими до будь-якого рішення, і, на нашу
думку, було б правильно вже зараз думати про необхідність внесення змін до
польського законодавства», – сказав представник українського уряду.
«Він заявив, що Україна може запропонувати Польщі
допомогу своїх експертів у роботі над виправленням закону, який викликав занепокоєння
в Україні. Розенко каже, що з точки зору Києва у цьому законі йдеться не тільки
про історію. Він пояснив:
«Адже, на нашу думку, це може стати досить серйозною
передумовою до загострення і порушення політичних прав українців, які живуть як
у Польщі, так і в нашій державі», – акцентує «Радіо «Свобода».
Павло
Розенко закликав Польщу до конструктивної співпраці та
зваженості у політичних заявах. Він нагадав, що після ухвалення польського
закону в Україні вирішили обійтися без, так би мовити, дзеркальної відповіді.
Слід зазначити: Павло
Розенко, який народився в 1970 р. – вже третє покоління українських
можновладців. Його батько Валерій
Петрович був кадровим номенклатурником, а дід Павла Розенка – Петро Якимович – був до 1991 р. Головою Держплану
УРСР і заступником Голови Ради міністрів УРСР.
Політичне сходження Павло Розенко розпочинав як активний учасник «Революції на граніті»,
котра закінчилася відставкою з поста глави Уряду УРСР Віталія Масола. З 1994 р.
і по цей час Павло Розенко – на
державній службі…
Світлана
КОМА.
На
фото «Радіо «Свобода»: Павло Розенко (крайній справа) і Пьотр Глінскі (третій
зліва» під час перемовин у «Королівських лазнях».