Як екологи
зубрів шукали
На базі Луцького НВК «ЗОШ І-ІІ ст №7 – природничий ліцей»
ось уже кілька років діє опорна школа з екології для педагогів міста. Керує нею
вчитель біології та екології, вчитель-методист цього НВК Олег Лотоцький.
Нещодавно тут відбулося чергове заняття. Учасників школи привітали директор НВК
Ніла Карюк та завідувач відділу еколого-освітньої роботи Національного
природного парку «Цуманська пуща» Павло Савчук. У роботі опорної школи взяли
участь кандидат біологічних наук, доцент кафедри туризму Луцького інституту
розвитку людини університету «Україна» Володимир Терлецький, голова ВОО УТОП
Віктор Комаров, прес-секретар Волинського ОУЛМГ Сергій Цюриць, методист відділу
зоології Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Ліна Шолом.
А відтак луцькі екологи побували у ДП «МГ «Звірівське»,
де познайомилися з роботою мисливського господарства. Заступник директора
Олександр Перхалюк показав подвір’я, господарські споруди, відпочинковий
комплекс, підгодівельні майданчики, рекреаційні пункти і навіть вольєр, у якому
зараз перебуває два зубри. А ще розповів чимало цікавих історій із життя
лісових мешканців, зокрема, пригадав, як у 2002 р. визволяв із браконьєрської
петлі зубрицю.
– Хлопці світили їй в очі, а я кусачками перекушував
сталеві тросики, – усміхається, – а звільнивши, якийсь час мусив ще й на дереві
посидіти, поки звір не рушив у пущу.
Вчитель біології Тетяна Глабурда у свою чергу пригадала,
як у 80-ті стала свідком зубрової погоні за трактористом.
– Ми з батьком їхали лісовою дорогою і побачили, як за
хлопцем женеться зубр, – розповідала Тетяна Віталіївна. – Вирішили врятувати
втікача, та, наздогнавши, побачили, що це зовсім не хлопчак, а тракторист із заводною
рукояткою… Щоправда, він вже відірвався на безпечну відстань, лиш махнув нам,
що справиться сам…
І хоч зубрів луцькі екологи не зустріли, зате побачили
оленів плямистих та оленів благородних, а ще дізналися багато цікавого про
популяції козуль, диких свиней, бобрів… Побачили навіть «хатки» останніх… Бобри
саме заготовляють корм на зиму, то ж стежки до їх будиночків встелені
обгризеними гілочками…
Всі звірі мисливського господарства – під цілодобовою
охороною єгерів, вони ж їх і підгодовують смаколиками.
Йшла мова і про лісогосподарювання. Непросто вести його
лісівникам: щоб звірі не нищили молоді сосонки та дубки, їх обробляють
репілентами або обгороджують, тому й так багато маленьких «вольєрів» для
молодих культур.
А закінчилося це пізнавальне заняття у рекреаційному
пункті спілкуванням з працівниками єгерської служби. Сторони домовились про
подальшу співпрацю, зокрема, екскурсії учнівської молоді та проведення
передноворічних акцій «З подарунками – до звірів!»
Наш кор.
На фото
Сергія Цюриця: у Звірівському лмисливському господарстві.