реставратори з клубу Old Car Service привезли
з центру країни непогано збережений
ЛуАЗ ранніх серій – у рідній фарбі!
Днями його, як кажуть водії, «поставили
на хід».
Про
це пише auto.24tv.ua.
Це
луцький всюдихід однієї з ранніх
модифікацій – у версії «969А» , з прямим
капотом і утилітарним, мало не вантажним інтер’єром. Рідкісну машину знайшли у
далекому селі Черкаської області. Перший
– до речі, і єдиний – власник тримав
машину у гаражі. Дбайливий селянин
наїздив на ній з 1976 року лише 41 тис. км.
Після покупки «Волинянку» привезли до
Києва на лаветі, оскільки з двигуном
були певні негаразди.
Однак,
кілька днів тому всі неполадки було
усунуто, і після багаторічного простою
машину завели і протестували у русі.
Реставратори відзначають жвавість
машинки, легкість управління і незвичні
відчуття при роботі кермом.
Вражає
комплектність даного примірника: на
місці рідні сидіння, залишилася
недоторканою світлотехніка, і навіть
автономний бензиновий опалювач, який
власники часто викидали або модернізували
до непізнаванності, стоїть на своєму
місці під капотом. Цікаве доповнення
до заводської комплектації – в бардачку
лежали двійко газет, датованих початком
червня 1977 року…
На
перший погляд, особливої цінності цей
автомобіль не має, адже це звичайнісінькій
серійний екземпляр, щоправда, у гарному
стані. Проте, саме в цьому і є його
цінність, оскільки абсолютна більшість
ЛуАЗів першого покоління, якщо і дожили
до наших днів, то у спотвореному вигляді.
За словами реставраторів київського
клубу, в машині працюють усі системи і
агрегати. Навіть брезентовий тент був
рідним, але коли машину витягли на
повітря, він швидко зруйнувався.
Подібний
автомобіль є сенс відновлювати до
музейного стану, і не тільки тому, що це
буде дешевше, а й через його максимально
можливу автентичність. У подальшіх
планах – повернути машині рідну гуму,
а ось із перефарбуванням поки що вирішили
не поспішати, адже рідна фарба на кузові
теж багато чого варта. Авто24 навіть
знає, в якому музеї цю машину незабаром
можна буде побачити. Зберігачі фондів
обіцяють, що газети як свідки епохи так
само лежатимуть у бардачку…
Наш
кор.