Без категорії

«Реформа» чи ліквідація? Що приготували судам?

Голова
Апеляційного суду Волинської області Петро Філюк заявив: «Я готовий іти на
вибори народом, а не здавати американські тести!».

 

Колеги з порталу «Волинська правда» записали інтерв’ю
за багаторічним головою Апеляційного суду Волинської області Петром Філюком.

У ньому Петро Тодосьович детально пояснив, що в нас
відбувається під соусом реформ:

«Звичайно, що якісь зміни мають бути. Звісно, якщо вони спрямовані на позитив.
Якщо ж позитиву немає, то і нема чого розпочинати. Найкраще явищам дає оцінку
суспільство, люди. Ми чуємо, що вони кажуть. Чи подобається реформа медицини,
освіти, в тому числі і реформа судової системи. З 2014 року ми постійно
повторюємо слово реформа, а що ми бачимо в кінцевому результаті? Якщо іде
реформа, то потрібно залучати людей, які в цій системі працюють і щось в тому
розуміють. Ось навчилися натягувати чужі кожухи на себе, дивитися як в Європі,
Америці. Але ж ми повинні враховувати особливості нашої держави, ментальність
людей, ситуацію суспільно-політичну і все інше. Це все має бути в комплексі. На
всі ці питання є відповіді, які написані дві тисячі  років назад: мудрий
законодавець розпочинає не з  видання закону, а з вивчення його
придатності для суспільства!».

В чому ж причина відсутності позитивних змін?

Петро
Філюк
переконаний:

«От кажуть, що реформи не йдуть. Напевно, треба
вивчити запит суспільства. Не можна ж руйнувати старий будинок, не збудувавши
новий. Так можна проснутися на вулиці. Все повинні робити люди, які це вміють
робити. Ми багато запозичаємо з Європи, Америки, але я там був, бачив і знаю,
що не все там так добре, як видається.  Ми позбирали все з різних країн і
воно у нас не йде. Напевно, треба дивитися трошки приземлено. Не все те, що
було в нас – було погане. Та ж реформа освіти. Чомусь наші діти виграють
конкурси. Їздять навчатися за кордон. Там їх приймають залюбки. Так само і
судова система у нас була не настільки погана. Тепер ми стільки наплодили
судів, що і самі не розуміємо для чого. Людині має бути все зрозуміло. Має бути
один суд. Якщо є в цьому потреба, то всередині системи хай будуть люди, які
спеціалізуються на певній тематиці. Тож реформи у нас не адаптовані. Якщо ви не
впевнені у чомусь, то краще не починайте взагалі. Якщо ти не впевнений, що
можеш побудувати хороший міцний будинок, то відремонтуй той що є, а не нищ його».

А щодо чергової ідеї формувати суддівський корпус за
новими технологіями, то Петро Філюк налаштований
скептично:

«Ну, от ви прийдіть до мене і скажіть що не
так.  Треба ж перевірити мою приналежність і чи добре я буду служити, хоча
я не буду служити нікому. Якби я комусь служив, я б тут не сидів: ні
помаранчевим, ні якимось іншим. Я так живу. Раніше комісія була на місці.
Знали, де ти живеш і що робиш. Тут ні з того, ні з сього подав заяву, пройшов
тести, де вгадав чи не вгадав. Може є непогані люди, які прийшли і таким чином,
але я таку думку не поділяю. Давайте по цих американських тестах поміняємо
лікарів. Я що, смішно виглядаю, що мене мають оцінювати через призму
американських тестів? Треба або самолікуватися, або хай прийде хірург і вирізає
весь непотріб. Хоча, якби метастази пішли по всьому тілу, то я б тут з вами не
сидів і ви це розумієте. У нас в області немає таких рішень, які б розхитували
ситуацію. Невже судова система Волині заблокувала інвестиції? Інша справа, коли
судиться сім’я – завжди винен суддя. Це нормальна ситуація. До нас ідуть з тією
проблемою, яку вже не можна ніде вирішити. І це – нормальна ситуація. Моя
позиція така: приходьте в суд, візьміть всі мої справи і тоді робіть висновок.
Приїдьте з комісією і скажіть що не так. Як може хтось в Києві дивитися якусь
анкету через призму американських тестів? Я не американець, я – українець. Я
тут родився, жив і буду жити. Виїжджати нікуди не збираюся. Американські тести мені
не підходять. Я психологічно не можу їх робити. Я готовий іти на вибори
народом, а не здавати американські тести. Готовий виходити до людей і робив це
під час майданів, Революції гідності. Багато де були  заворушення, а в нас
не було. Напевно це теж оцінка. Хай наші люди приймають рішення на місці, а не
якийсь дядько в Києві».

Ось такою несвятковою вийшла розмова з Петром Філюком, який разом із іншими колегами 15 грудня відзначив
професійне свято – День працівників суду.

Роман
УСТИМЧУК.

На
фото з архіву «Волинської газети»: Петро Філюк.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *