Зернових – більше ніж достатньо, цукру, хоча й не багато, проте на власні потреби вистачить, урожай сої та ріпаку – пристойний, на кукурудзу теж не варто нарікати, а щодо експорту, то Україна остаточно потрапила до переліку країн-лідерів. Саме на таких моментах акцентували увагу під час міністерської наради.
Очікувалося, що для спільної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України, волинської виконавчої влади та безпосередньо аграріїв на терени краю прибуде міністр Микола Присяжнюк (Микола Володимирович мав приїхати до Луцька разом із Президентом України Віктором Януковичем). Буцімто пан міністр, заручившись підтримкою народних депутатів України Катерини Ващук та Сергія Мартиняка, обговорюватиме з місцевими господарниками питання нарощення потужностей у волинському тваринництві. Катерина Тимофіївна та Сергій Васильович на зустріч прибули. Від поважного столичного відомства – перший заступник міністра Іван Бісюк. Останній одразу ж пояснив, що його керівник не завітав на Волинь через щільний графік закордонних відряджень. Зауважив і наступне: «Міністерство, проводячи зустрічі, націлює на одне – всі представники управлінських органів влади повинні звіряти годинники вранці та ввечері з годинниками обласної виконавчої влади. Бо ви тут живете і працюєте. Оперативне керівництво – у голови облдержадміністрації».
По тому домовилися, що поважного гостя вводять у курс справ на місцях, а тоді вже діляться думками й висловлюють побажання. За міністерством – необхідна допомога у вирішенні життєво важливих та актуальних для галузі питань. Отож, заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк у своїй доповіді акцентував переважно на програмах підтримки, мовляв, кілька виявилися особливо ефективними, а тому й були запроваджені на рівні держави. Сьогодні на теренах краю діє 10 програм та 19 напрямків фінансування.
– Маємо найвищу цифру серед областей, але наявних коштів не вистачить, бо люди вірять у програми й активно ними користуються, – підкреслив Віталій Володимирович. – Останнє слово – щодо громадських пасовищ. У 2011-му цю програму запустили. Вже наступного року вона працювала у 30 сільських радах, сьогодні – у 35-ти. Невдовзі коштом області та місцевих бюджетів зможемо поновити всі громадські пасовища. А це важливо, бо волиняни традиційно тримають корів і їх випасають.
Загалом же ситуація на Волині стабільна: «немає глибоких провалів і стрімкого росту». Зрозуміло, що майбутнє – за великотоварним виробництвом, але виконавча влада краю заявляє про наміри звертати увагу й на проблеми дрібних селянських господарств, бо за цим – зайнятість та, відповідно, заробітки звичайного селянина.
До позитивних моментів цього року Віталій Володимирович зарахував врожай зернових та ціни на молоко – 4 грн 30 коп. для підприємств. Із його слів, 2013-й буде рекордним для волинян, адже місцеві аграрії перейдуть мільйонний рубіж: очікувалося, що з полів зберуть до 900 тис. збіжжя, але шанси значно ліпші.
– Я пояснюю це двома факторами: по-перше, 92 тисячі гектарів земель, які облогували, розорано, по-друге, аграрії переорієнтувалися на зернову кукурудзу, – підкреслив заступник голови облдержадміністрації. – Волинь уже завоювала першість у експорті. Основна кількість зерна, зібраного на теренах краю, йде у Європу, зокрема у Польщу. Тамтешній господар уже не може конкурувати з нашими аграріями. Окрім того, на Волині на 120 тисяч тон збільшилася потужність зернозберігаючих складів. Тобто і вирощуємо більше, і маємо, де його зберігати.
Зернова тема припала до душі й першому заступникові міністра. Щоправда, Іван Бісюк говорив більше про ситуацію в державі загалом. Воно й не дивно, адже рекордні врожаї несуть і суттєві ризики.
– Коли говоримо між собою у міністерстві про цьогорічний урожай зернових, то називаємо цифру в 60 мільйонів тон, – наголосив Іван Юрійович. – Але я такого журналістам не казав! То – наші внутрішні розрахунки. Офіційно називаємо цифру від 57 мільйонів 900 тисяч до 58-ми. Це за відомостями з областей. Хочу підкреслити: ціну ми не збиваємо. Тож відповідні закиди безпідставні. Потрапили в таку ситуацію, що хороші врожаї мають не лише українські аграрії. Але є надія, що цінова ситуація стабілізується. 40 мільйонів тон зернових Україна повинна експортувати. Уже продано 4 мільйони.
Нині вартість однієї тони зерна третього класу – 1 тис. 500 грн, тоді як у 2012-му за неї давали 2 тис. 200 грн. Подорожчала й логістика. Зрозуміло, що потрібен план дій. Що пропонує міністерство?
– Проблеми є: пропускна здатність українських портів значно менша, аніж можливості експорту, – повідомив Іван Бісюк. – Тож, навіть якщо ми переробимо те зерно, яке маємо, то нізащо його не з’їмо! Дороги й автотранспорт? У 2012-му 75% експорту пішло за кордон саме в такий спосіб. Але через перевантаження страждають дороги. Асфальт не витримує вантажівок вагою 70 тон. І не зима винна, що дороги десь поділися! Тому нам потрібно серйозно займатися логістикою. Щодо ціни на зерно… Врожай, а він хороший не лише в Україні, супроводжується обвалом ціни. То – ринок. Зрозуміло, це вдарить по селянинові та виробникові. Але добре, що є врожай і валовість. Ціна упала на 39%, але й валовість зросла на стільки ж! Тож виходимо на нуль. У цілому ж в країні рентабельність зерна становить від 10 до 12%. Міністерство максимально створює умови, аби сільгоспвиробники відсіялися. Тобто працюємо над забезпеченням збуту, структури мають викупити зерно й розрахуватися за нього, а господарі тоді пустять гроші знову в оборот.
Волиняни вже дали старт осінньо-польовим роботам. За словами директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрія Горбенка, посіяно на 11 тис. 500 га. Тому, якщо погодна не ставитиме палки у колеса, аграріїв впораються, як і планували. Одначе, якщо ще зовсім недавно господарі сіяли чим трапиться, то тепер звертають увагу на якість насіння.
Серед проблем, на яких акцентували волиняни, – плачевна ситуація із Луцьким спиртогорілчаним комбінатом, діяльність ковельського ветсанзаводу та відсутність можливості надання земель в оренду через аукціон. Столичні гості запевнили, що триматимуть руку на пульсі.
Світлана ГОЛОВАЧУК.
Фото автора.