У ДП «Маневицьке
ЛГ» побудовано дванадцять великих рекреаційних пунктів. І кожен кращий від
іншого та ще й спланований за індивідуальним планом. Зупинилися біля
найновішого – «Соснового бору», що при в’їзді до Маневич, і не втрималися від
захоплених відгуків на адресу директора Маневицького лісгоспу Володимира
Радіона: настільки комфортний, ошатний і «всепередбачливий» цей лісовий
«ресторанчик».
А за якусь мить були вже біля іншого відпочинкового комплексу – «Галузки», що
знаходиться у лісовім масиві Галузіївського лісництва. І знову здивуванню немає
меж.
– Та що ж це за диво! – мовить бувалий журналіст Микола Якименко. – Де ви
такого майстра розшукали, що так гарно різьбить. Прямо музей який, а не ліс.
– Так ось він, познайомтесь, – рекомендує Володимир Олександрович. – Сільський
голова села Галузія.
– Іван Іванович Шпак, – привітно посміхається чоловік. – Свого часу 15 років
пропрацював у Волинських виробничих художніх майстернях, ще років десять їздив
на підробітки у Москву… Маю й художні роботи, виконані олійними фарбами…
Щоправда, більшість роздарував друзям та рідним…
– Цей рекреаційний пункт був побудований раніше, – розповідає лісничий
Галузіївського лісництва Віктор Снітко. – Відслужив своє людям, зістарилися
бесідки… Вирішили його обновити, та так, щоб не згірш найсучасніших. Звернулися
за допомогою до сільського голови… І ось маємо таке рукотворне диво.
Біля стола – три козарлюги, схожі на самого автора. От тільки у різьблень –
казацькі оселедці та «макітрина», а в автора дивотворів – ні чуба, ні шевелюри,
тільки сива борода і вуса. А ще при вході увагу привертають різьблені сова і
тетерук, а оддалік – симпатичні грибочки. Та чи не найбільша гордість «Галузки»
– стіл зі столітнього сухого дуба.
– Отакого у цілій Україні нема! – прихвалює мій побратим по цеху.
– Принаймні, на Волині таки нема, – погоджується директор ДП «Маневицьке ЛГ». –
Не стіл, а витвір мистецтва!..
– Старався для односельців, – зізнається голова. – Хтось прийде за ягодами,
хтось – на гриби… Та й подорожнім буде служити…
Хто не їде – замилується. А ще
тут є береза, на якій виросла маленька сосонка. Чим не дивина?
Рекреаційні пункти призначені для відпочинку людей… Тут є не тільки бесідки,
столики, але й місця для вогнищ, до речі, лісівники й дровами їх постачають,
ями для сміття облаштували… Завдяки цим відпочинковим містечкам, за словами
лісівників, вдалося значно зменшити небезпеку виникнення пожеж і сміття у лісі
поменшало. Відтепер випадковий подорожній чи й ціле товариство має де змістовно
провести своє дозвілля.
Сергій Цюриць.
На фото автора: директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон запрошує до
«Соснового бору»; сільський голова села Галузія біля своїх дивотворів;
рекреаційний пункт «Галузка».