Рецепт опозиційності
Парк імені 900-річчя Луцька «вкоротили» на
гектар рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради ще у 2001 році й
роздали землю впливовим особам під забудову. Таку голосну заяву зробив
нещодавно депутат Луцької міської ради Сергій Сівак. Мовляв, має документи. Про
це й не лише поспілкувалися із паном Сіваком, депутатом Луцької міської ради,
мажоритарником від ВО «Свобода». Щоправда, деякі відповіді Сергій Сівак у процесі
читання змінив.
–
Сергію Віталійовичу, розкажіть, звідкіля у вас відповідні документи, котрі
засвідчують факт розподілу парку на земельні ділянки під забудову?
–
Багато років тому така інформація промайнула, а потім зникла. Зрозуміло, що ні
міські чиновники, ні претенденти на забудову не були зацікавлені в її
оприлюдненні. Чесно кажучи, я був переконаний, що такі відомості не мають під
собою жодного підґрунтя, оскільки подібного не можливо собі уявити, маючи
здоровий глузд, адже паркова земля захищена кількома законами та Конституцією
України. Але виявилося, що дані – цілком об’єктивні.
–
Тобто, ви маєте реальні докази, що землю у парку тихцем роздали?
–
Рішенням виконавчого комітету міської ради за №429 від 31.07. 2001 р. про
надання дев’яти ділянок під забудову.
Діяльність ради під триразовим головуванням
А. Ф. Кривицького припала і на період так званих «гарячих 90-тих» і
особливою публічністю не відмічалась: як відомо в каламутній воді легко рибу
ловити. Як депутат міської ради, член відповідної профільної комісії в віданні
якої знаходиться в тому числі і питання функціонування парків міста Луцька я
мав можливість ознайомитись з одним із дев’яти проектів відведень земельних
ділянок . Основною аргументацією чиновників при прийнятті даного рішення було зіслання на нібито не чітко визначені
межі парку ім. 900-річчя м. Луцька. Можна на чорне говорити, що воно біле, і
навпаки, а я в цьому випадку привожу як приклад картину відомого художника,
уродженця Києва, К. Малєвича під назвою «Чорний квадрат». Глядачі, що тривалий
час переглядали це творіння, вбачали в ньому щось особливе, згідно своєї
індивідуальної фантазії. Мабуть чиновники міськвиконкому, надивившись на
план-схему парку ім. 900-річчя Луцька, побачили там можливість відкроїти один
гектар землі під приватну забудову. Я пригадую 2010 рік, коли на засіданні
комісії заслуховували звіт директора парку п. Гончарова В. І., який
демонстрував план парку з чіткими границями по вул. Мазепи, Ветеранів,
Космонавтів, пр. Відродження. До речі, в мене наявна схема території парку,
затверджена рішенням виконкому міської ради депутатів трудящих від 1983 р.
площею 33 га, з чіткими межами парку. Щодо цього конкретного проекту відведення
земельної ділянки, то видно, що документація оформлялась поспіхом, впродовж кількох
днів з чисельними порушеннями. Пересічному громадянину доводилось місяцями
оббивати кабінети посадовців, аби вирішити якусь проблему. В іншому випадку, та
для інших людей все владналося протягом кількох днів!Тим більше особливо
цинічним виглядає рішення за №437, яке було прийняте тоді ж 31 липня 2001 р.
про визначення меж парку 900 – річчя
Луцька з чіткими цифровими координатами, визначеною площею і т. д.
–
Тобто вам відоме прізвище?
–
У мене є список власників.
–
Назвете імена?
–
Ні. Власників наразі не буду називати. До речі, ви багатьох знаєте… Прізвища
доволі відомі. Припускаю, що частина ділянок оформлені на інших осіб, на
родичів, але суть від того не змінюється. За моєю інформацією, є представники
правоохоронних структур. Із етичних міркувань оголошувати прізвища на даному
етапі немає сенсу. Але можу запевнити: то не бідні громадяни й вони в змозі
придбати не одну земельну ділянку. Одначе чогось так вийшло, що отримали
безкоштовно…
–
Якщо мова йде про правоохоронців, то чи не остерігаєтеся тиску?
–
Насправді я не закінчив відповідати на попереднє запитання.
–
Прошу.
–
Я переконував під час сесії депутатів та телеглядачів у тому, що межі парку є
такими, якими вони є. Тобто обмежені вулицею Мазепи, проспектом Відродження,
Космонавтів і Ветеранів. Але що найбільше вразило: один із працівників
управління земельних ресурсів сказав мені, аби не ворушив, бо нічого не
доб’юся. Я ж відповів: свідки тих подій – люди. А це – найкращий аргумент. Їх
тисячі. Знаю: коли у них запитати, де межі парку, то, упевнений на двісті
відсотків, вказали би так, як воно є насправді. Розумієте? Власне підтримка
мешканців та позиція фракції додає впевненості в правильності дій. У
кінці-кінців, такі речі мають бути винесені на широкий загал. Ці дев’ять
власників найбільше бояться розголосу, бояться, що випливуть їхні прізвища. Бо
всі ці речі робилися тихо, кулуарно. Той проект відведення просто бридко
тримати в руках! Але зараз головне виявити чи під час підписання відповідних
документів був вчинений посадовий злочин. Якщо пригадуєте у 1998 р. міська рада надала виконавчому
комітету певні повноваження в сфері вирішення земельних питань,чим порушила
Закон України «Про місцеве самоврядування» 1997-го р. та «Земельний кодекс»
1996-го, згідно яких вирішення земельних питань є виключною компетенцією сесії
міської ради, тобто у даному випадку мова іде за перевищення повноважень виконавчого комітету, що привело
до появи такого неправомірного рішення.
Переконаний, що якби це рішення було винесене на обговорення Радою, воно було б
заблоковане тогочасними депутатами
міської ради. Виявляється, що багато з них, взагалі не були інформовані
про це. І тут уже я готовий називати прізвища чиновників які були задіяні в цій
схемі. А це – тогочасний (та й нинішній) перший заступник міського голови,
тогочасний головний архітектор. (виділене курсивом, додано в процесі звірки
інтерв’ю, – авт.). …висновки чотирьох відомств: землеустрою,
архітектури, санстанції та екології . Усе це було виготовлено за кілька днів,
завірено керівниками 31 липня і того ж дня було винесено на розгляд виконкому,
де приймається позитивне рішення. Одне. Гамузом для всіх. А громадянину, котрий
не має жодного відношення до міської ради чи іншої серйозної установи, треба
відбути ходіння по муках. Тобто принцип соціальної справедливості повинен бути
присутнім. Звертаю увагу, що частина підписантів цих документів і зараз є
високопосадовцями з відповідними повноваженнями та можливостями. І якщо не
реагувати на подібні речі, то є загроза рецидивів.
– Якщо власники розділеної паркової
землі – сильні світу сього, то чого ви особисто очікуєте, на який результат
сподіваєтеся? Невже вірите, що землі у них відберуть і повернуть громаді?
– По-перше, у 2002 році один із цих
забудовників таки хотів розпочати будівельні роботи, навіть привів робітників,
які мали зрізати дерева, розчистити ділянку й організувати будівельний
майданчик. Але місцеві жителі не дали цього зробити. Вийшли люди, зчинився
галас і горе-забудовники відкликали робітників. Відтоді, впродовж 12 років на
ті земельні ділянки не потикаються. Місцеві жителі мене поінформували:
налаштовані до останнього захищати територію парку. На даному етапі
звертаємо увагу прокуратури, ЗМІ і широкої громадськості на ситуацію. За
потреби будемо захищати інтереси громади в судах..
– Тобто будівель там іще немає?
– Ні, немає. Одначе є державні акти на
землю, які потрібно скасовувати в передбаченому законодавством порядку. Адже це
– вагомий аргумент, якими власники будуть оперувати в судах. Але є позиція
мешканців мікрорайону, лучан. Люди налаштовані категорично. Вони хочуть
зберегти парк для дітей та онуків. На це я й спрямовував депутатів: якщо
будівництво відбудеться, то наступному поколінню не буде куди вийти на
прогулянку і відпочинок .
– Давайте змінимо тему: як на мене,
ідея зі створенням відділу із питань запобігання та виявлення корупції у
Луцькій міській раді не припала вам до душі. Чому?
– Я би не сказав так. Це питання не
викликає у мене ніякого емоційного навантаження. Це – черговий пшик від
Кабінету Міністрів Азарова. Хоча нібито відповідний момент (себто створення
відповідних структур, – авт.) передбачений євроінтеграційними законами,
які уряд приймає задля підписання договору про асоціацію з Євросоюзом. Для
того, аби корупції не було, в країні потрібно створити відповідну атмосферу.
Давно іде розмова про діяльність «Антикорупційного бюро», у 2011-му набув чинності Закон України «Про
засади запобігання і протидії корупції», а віз і нині там. Відповідний месидж
повинен іти від першої особи держави, представників влади, тоді буде ефект для
всього суспільства. Так, як це сталося у Грузії. Одна із найбільш корумпованих
країна світу, про що ходило немало анекдотів, за короткий період стала однією
зі зразкових. В нашому випадку створення нових владних інституцій по
боротьбі з корупцією на фоні тотальної корупції на вищому рівні буде з опери
«сторож над сторожем».
– Наскільки я пам’ятаю, то ви, Сергію
Віталійовичу, працюєте в держустанові, викладаєте у Луцькому базовому медичному
коледжі?
– Ні. Основне місце роботи – в обласній
клінічній лікарні.
– А ваша діяльність
депутата-опозиціонера та систематичні критичні висловлювання, спрямовані в бік
нинішньої влади, даються взнаки чи ні?
– (Сміється, – авт.).
– Чому запитую, бо саме представники
опозиційних сил не раз наголошували: влада тисне на бюджетників…
– Мене оточує прекрасний трудовий
колектив. Щодо політичних поглядів, то можу сказати, що колеги по ремеслу – не
тільки фахівці своєї справи а й національно свідомі громадяни, для котрих є
важливими доля країни і її громадян. Для мене немає різниці, якому пацієнту
надавати медичну допомогу. В своїй роботі лікар повинен бути аполітичним.
Головне, аби допомога була якісною. Із керівництвом установи, де працюю, не
виникає жодного тертя.
– Не раз доводилося чути, що серед ВО
«Свобода» панує жорстка фракційна дисципліна. Скільки про це балакають
представники інших політичних сил, стільки самі свободівці заперечують. Що
скажете ви?
– Якщо фракція хоче бути монолітним
органом, то дисципліна повинна бути жорсткою. Я прибічник того, аби саме так і
складалося.
– А як бути, якщо особиста думка
обранця не співпадає з рішенням фракції? Чи такого не трапляється?
– Кожен із депутатів має свою думку, котра
може відрізнятися від загальної фракційної, але в кінцевому результаті…
Наприклад, я, як людина, котра в багатьох випадках має власну точку зору,
зголошуюся, оскільки позиція фракції є важливішою. Чесно кажучи, для нас,
націоналістів, головне – результат. А це – інтереси нації і держави.
– Вас обрали в мажоритарному окрузі.
Які саме проблеми доводиться допомагати вирішувати жителям мікрорайону, котрий
називають «Балка»?
– Перша проблема на «балці» стосується
ремонту доріг. В географічно центральному районі міста дороги з твердим
покриттям були практично відсутні. На протязі 40-50 років місцева влада була не
спроможна навести тут елементарний порядок. Лише за останній час було
відремонтовано вулиці Мазепи, Кривоноса, Доватора, Московську, Декабристів,
Космонавтів, Козакова і т.д. Зважаючи на недостатнє фінансування, протягом
останнього року, спад виробництва в країні вирішити цю проблему в найближчому
майбутньому є не реально. Хоча поетапно робитимемо по дві-три вулиці щороку.
(додано в процесі звірки інтерв’ю, – авт.). Актуальним зараз є
розчищення русла Сапалаївки. Ніби й хороша справа, але люди зовсім не
задоволені.
– Чому?
– Наприклад, є звичні, побутові речі, з
якими не можна погодитись. В результаті проведення меліоративних робіт по
розчищенню і поглибленню русла був зруйнований місточок між вул. Ветеранів і
вул. Сапалаєвською тепер мешканці вул.
Сковороди, Мазепи,Сапалаєвської змушені
обходити більш ніж півкілометра аби добратись до завокзального ринку, дитячої
поліклініки, автовокзалу і т.д. особливо важко людям старшого віку, яких багато
проживає в цьому районі . З цього приводу
я мав зустріч з мешканцями, побажання
яких було викладене в зверненні на ім’я міського голови. Мені, як
представникові депутатської комісії, що опікується питаннями екології, не до вподоби зміни в екосистемі
річки … Раніше коло Сапалаївки і в річці можна було побачити чимало живності:
черепахи, качки, риба. Зараз, коли розчищення русла завершено, все загинуло.
Хоча попереду – блага мета знизити
рівень води в річці, убезпечити частину
міста, розташовану нижче вулиць Карпенка-Карого, Шопена, від підтоплень. Пригадайте,
що творилось у місті 30 липня після кількагодинної зливи Якби русло річки, що нижче вулиці Шопена, не
було розчищене, то значно більша частина міста була б підтопленою, тобто
наслідки могли бути значно серйозніші.
Розмовляла Світлана ГОЛОВАЧУК.