Світ
усе більше переконаний: прив’язувати себе до газу – небезпечно. А в нинішній
ситуації радість волинян (та й загалом українців) у селах, де запалювали
«блакитний вогник», змінилася величезною проблемою, котра обчислюється
кругленькою сумою.
В
Україні, на жаль, на державному рівні про альтернативу і досі більше говорять,
аніж реально втілюють проекти у життя. Чого не скажеш про регіони – там усе
частіше можна побачити приємні винятки. Серед таких – два райони нашої області,
куди прийшов аграрій, котрий ризикнув засадити чималі плантації енергетичною
вербою ще 2011-го, а тепер уже збирає врожай і продає найдешевшу у світі
енергію.
Агро-енергетичну
компанію «SALIX energy» на Горохівщині та Іваничівщині знають давно. Там
підприємливі фермери засадила вербою 1,5 тис. га. Наступного року планують
збільшити площі до 2 тис.
Вигода
очевидна, запевняє керуючий партнер компанії Костянтин Богатов. Її можна
збирати щороку під кінець осені, дрібнити на щепу, закидати у твердопаливні
котли і насолоджуватися недорогим теплом.
–
Догляд за цією культурою – мінімальний, – каже Костянтин Богатов. – Сієш один
раз, а потім протягом 20-25 років тільки жнеш. Одну з перших плантацій ми
засадили у 2010-му. Ці поля не оброблялися протягом 15 літ. Вони були
занедбані, тут нічого не росло. Висадили 2011-го перші саджанці, тож їм уже три
роки. У нас – шведські сорти, найбільш цікаві.
А
ґрунти, де нині буяє шведська верба, й справді бідні. Виростити на них картоплю
чи буряк – подвиг. А от дерево гарно прижилося. Вже цього року його зріжуть – на
біомасу для опалення. Кількість циклів збору урожаю – 6-7 разів, а потім треба
закладати нову плантацію.
–
Ми зрізуємо під корінь, – розповідає керуючий партнер компанії «SALIX energy».
При цьому потім дереву ніякого догляду не потрібно – воно саме відростає.
Комбайн, причіп – більше жодних додаткових витрат. Фактично – то живе
біопаливо. Стовбур треба лише подрібнити на частинки – і паливо готове. Ті
шматочки мають бути близько 40 мм, їх одразу можна відправляти в топку.
Наша
Волинь не даремно стала лідером такої вітчизняної біоенергетики. Як кажуть
селекціонери, у нас легше взяти землю в оренду, а ґрунти достатньо вологі та й
отримують чималу кількість опадів. Окрім того, саме на Волині виробляють котли
на тверде паливо. Їх окупність – усього 4-6 років.
У
смт Іваничі взагалі ризикнули – там цієї зими вербовим теплом грітимуть усі
бюджетні заклади. Чиновники кажуть, що скоро біопаливо прийде і в приватні
оселі.
Арифметика
доволі проста: 1 га дає 20 т верби. Цього вистачить, аби весь рік забезпечувати
енергією будинок площею 220 кв. м. Тими ж насадженнями, що є на Волині, запросто
можна нагріти 15-тисячний населений пункт.
Та
й проект «енергетична верба» – повністю автономний. Фермер сам садить,
доглядає, переробляє на щепу, кидає її в котел і продає тепло споживачеві.
До
речі, у тій же Європі, де ми зараз натхненно черпаємо досвід, енергетична лоза
– досить поширений вид палива. Косять її будь-якої пори року комбайном. Потім
висушують і формують продукцію – брикети чи гранули. Тепловіддача такого виду
палива, стверджують фермери, дуже висока – всього на 30% поступається вугіллю.
І значно ефективніша за дрова!
Світлана
ДУМСЬКА.
Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=qAi4pL_Gi2M&feature=youtu.be
До слова. Один гектар плантації енергетичної верби за три
роки поглинає з повітря понад 200 т С02. Енергетична верба ідеально підходить
для розсадника забруднених та малопродуктивних земель. Плантації енергетичної
верби є природними фільтрами для видалення відходів агропромислового
виробництва. Вона очищає ґрунти від пестицидів. 3 енергетичної верби
виготовляють елементи ландшафтного дизайну, декоративні огорожі, паркани. Її
використовують у народних ремеслах. Навколо плантацій верби поліпшується
біологічне різноманіття флори і фауни.