Розбудова УПА розпочалася саме в березні…

Перші загони УПА на Волині березень 1943 року

Усталено, що саме 14 жовтня 1942 року відзначається чергова річниця створення Української Повстанської Армії. Але тільки від середини березня 1943 року на наказ ОУН почалося масове дезертирство українців із німецької «допомогової поліції». Вони разом із молодими українськими патріотами та навіть колишніми радянськими військовополоненими різних національностей і сформували перші боєздатні відділи українських повстанців.

Наприклад, 20 березня з-під Луцька в ліси Цуманської пущі вибуло понад 300 курсантів так званої «Сільськогосподарської школи» на чолі з членом ОУН бандерівського спрямування Степаном Ковалем (псевдо «Рубашенко», «Юрій», з 1945 року на нелегальному становищі, засуджений у 1954 році на 10 років таборів).

Вони й стали основою загону УПА-«Захід» «Котловина». Тоді ж у самому Луцьку збунтувалася поліція, яка випустила на волю в’язнів табору військовополонених і збірний пункт остарбайтерів із Дніпропетровщини.

А 26 березня дезертирували поліцейські сіл Гнійне, Олеськ і Гайки на Любомльщині. Під проводом Порфирія Антонюка (псевдо «Сосенко») 40 колишніх поліцаїв отаборилися в урочищі Вовчак на Турійщині. «Січ» стала потужною військовою базою для повстанського руху на півдні Волинської області, а зараз тут меморіальний комплекс на честь повстанців.

Тож німецькі окупанти, хоч і спробували замінити в «допоміжній поліції» українців на поляків, стривожилися не на жарт. Адже озброєні, екіпіровані та вишколені люди почали боротьбу не лише проти  радянських диверсантів, але й проти гітлерівських загарбників!

Тому здійснювалися заходи, аби повернути поліцейських у казарми.

Їм обіцяли прощення всіх гріхів та всілякі преференції. Звинувачували ж у дезертирстві чомусь одного з керівників повстанського руху Тараса Бульбу-Боровця, а також «галицьких» націоналістів.

Утім, ніхто з нацистами, які розтоптали ідею відновлення Української державності, уже співпрацювати не хотів. За Українську Самостійну оборону Державу розпочалася завзята боротьба.

Роман УСТИМЧУК.

На фото з архіву: невідомі українські повстанці; німецька листівка-перепустка для тих, хто міг повернутися на службу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *