Щодо лісів
майбутнього
Серед стратегічних
завдань лісівників, поряд із суто лісовими питаннями – лісовідновленням, лісорозведенням,
лісозаготівлями, вирішенням соціального статусу працівників, зокрема, й
забезпечення їх житлом, достойними зарплатами, створенням безпечних умов праці,
організації їхнього відпочинку – обов’язково має бути передбачена тісна
довгострокова співпраця з викладачами, науковцями, учнівськими лісництвами, лісовими
коледжами по відбору і підготовці дітей для лісової галузі – зі шкільної парти
і через виші до робочого місця.
Співпраця з науковцями
Кожен здобувач професії, йдучи
навчатися у лісовий коледж, має знати, що його чекає місце на виробництві. Лісівникам
дуже потрібна тісна і конструктивна співпраця із науковцями. Адже наука без
практики – гола, як і практика не може розвиватися без науковців. І тут потрібен
досвід, який напрацьовується в університетах. Забезпечення якісного своєчасного
лісовідновлення на ділянках, де пройшли суцільні зруби, в повному обсязі можливе
тільки із врахуванням новинок наукових розробок та практичних пропозицій. Воно має
відбуватися з врахуванням різних факторів – антропогенного, кліматичного,
гідрологічного. Зараз на Волині вирощуються такі культури, про які раніше і
мріяти не сміли. Кажу про дині, кавуни, персики… Лісові культури так само реагують
на ці зміни.
Зміна клімату і деревостани
Традиційно у нашому регіоні головними
лісоутворюючими породами є сосна і дуб – основа лісового господарства. Вони
постійно контролюються, щоб не було зменшення площ ні дубових, ні соснових
насаджень. Тепер від всихання, короїдів, хвороб потерпає фактично сім деревних порід,
щоправда, в різних масштабах. Найбільше – сосна. 10-20 років тому масово всихав
дуб віком 40-60 років, особливо в умовах Горохівського та Володимир-Волинського
ЛМГ… Дуже суттєво з насаджень випав ясен, періодично потерпає ялина та вільха…
І не тільки у нас, а й по території усієї Європи. Негативно реагує на зміну
гідрологічного режиму й береза, також інші деревні породи, які у нас традиційно
росли. Раніше не було потреби задумуватись, що їм може бути якась альтернатива
чи заміна. Але міняється клімат і виникає питання: «А що буде через 10-20…50
років?»
Альтернативні породи і… псевдоекологи
Звісно, можна почекати, але можна й спробувати почати уже сьогодні напрацьовувати відповідний досвід і
вводити у насадження ті деревні породи, які з часом можуть стати альтернативою
для найголовніших, якщо не в повній мірі, то хоча б у якійсь частині. Останніми
роками плантаційно та в домішку культивується модрина європейська, яка почуває
себе досить комфортно в наших умовах. Є вже багато насаджень, про які можна
говорити, що вони досягають тих таксаційних показників, які від них очікують
лісівники.
Іншою перспективною деревною
породою міг би стати дуб червоний, про те дуже шкода, що Міністерство екології
та природних ресурсів України пішло на повідку у псевдоекологів та віднесли його
до інвазійних видів, що заборонені для створення насаджень на території
України. І це, на жаль, непоодинокий факт, коли була повністю проігнорована
думка як лісівників-практиків, так і профільних науковців. Адже дуб червоний не
дає парослі від пня і є повністю контрольованим та регульованим видом (рубки
догляду) та й у наших грунтово-кліматичних умовах почувається нормально,
практично не пошкоджується шкідниками та хворобами, росте швидко і на сьогодні
уже має своїх споживачів і поціновувачів. Окрім того, ще є непоганою кормовою
базою (жолудь) для дикого кабана і міг би з часом стати хоча б частковою
заміною дуба звичайного в тих умовах, де останній потерпає від природних
катаклізмів та деколи суттєво випадає із насаджень. А час летить і виникає
риторичне запитання: «Хто з «екологів» візьме на себе відповідальність за дане
рішення?». Та відповідь очевидна: «Ніхто».
Стале лісоведення
Кінцевим результатом
вирощування лісових насаджень має бути високоякісна деревина, яка повинна
спрямовуватись на задоволення відповідних потреб кожної людини. Проте досвіду
та відповідних напрацювань щодо вирощування таких деревних порід, як модрина
європейська, недостатньо для забезпечення стабільного ведення лісового
господарства в умовах різких кліматичних перепадів та й взагалі у еволюції
лісових видів. І тому дуже важливо, щоб лісівники Волині продовжували роботу з випробування деревних видів, які не
є на сьогодні традиційними в межах Волині, зокрема – дугласії, ялиці, модрини японської,
горіха чорного.
І уже за
п’ять-десять років ми будемо бачити, як
вони поведуть себе у наших типах умов місцевиростання. Проте, є й інші породи,
з якими слід експериментувати і вводити їх у лісонасадження. Краще за десять років мати результат, аніж
опинитися перед дилемою – якими породами забезпечувати стале лісоведення.
Монокультури і меліорація
Саме це дуже важливо уяснити вже при плануванні
лісових культур. Адже серед причин, які призвели до всихання лісових насаджень,
і науковці і лісівники називають монокультури повоєння, тобто чисті посадки
сосни, і пониження грунтових вод, чому сприяла необдумана меліорація. Пониження
грунтових вод підтверджено. Думка, що монокультури не мають майбутнього, на мій
погляд, так само правильна. Адже одна порода створює тільки своє власне
мікросередовище. Коли є три-п’ять порід, вони створюють природний бар’єр для
розповсюдження будь-якого шкідника, бо немає на щастя універсального шкідника.
Зараз, починаючи із проведення
санітарно-оздоровчих заходів, максимальна увага приділяється збереженню у
соснових насадженнях листяного підросту, що уже є готовим природним біологічним
бар’єром, та введення мінімум трьох одиниць листяних порід у схему змішування
та створення листяних узлісь та кормових реміз.
Банк насіння
Уже сьогодні нарощуємо заготівлю насіннєвого
матеріалу, щоб забезпечити банк насіння резервом. Також збільшуємо площі
посівів на розсадниках. Останніх три роки закладаємо лісонасіннєві плантації із
кращих культур, щоб у віці плодоношення збирати якісне насіння з дерев із тракторного
прицепа, а не з ділянок, що перебувають в розробці і часто вражені смолівкою. Це також допоможе формувати якісні лісові насадження.
Ліси майбутнього будуть
змінюватися і головним завданням лісівників-практиків і науковців буде
передбачити їм безпечне довголіття.
Борис БАБЕЛЯС,
заступник начальника Північно-Західного міжрегіонального
управління лісового та мисливського господарства.
На фото: Борис Бабеляс (перший ліворуч) у рідній Альмама Матер – Шацькому фаховому клдеджі ім. Валентина Сулька.