Стратегію розвитку Луцької громади презентували 3 липня. Стало відомо, що документ розроблено в рамках Проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в воєнний період» та що впроваджується Офісом Ради Європи в Україні відповідно до ухваленого плану дій для України «Стійкість, відновлення і відбудова» на 2023-2026 роки на запит та у співпраці з Луцькою міською радою.
Сучасне екопоселення – це перш за все спосіб життя, в якому виробнича діяльність (в тому числі
сільськогосподарська) погоджується з природними процесами.
Створення екопоселень – це спроба усвідомлення природних кругообертів й узгодження своєї діяльності із природними циклами, що дозволяє спрогнозувати й регулювати наслідки своєї діяльності в будь-яких масштабах і на будь-який строк, тобто забезпечити створення стійких, практично стаціонарних систем.
Як зазначив директор департаменту економічної політики Луцької міської ради Борис Смаль, над проєктом Стратегії розвитку працювали близько року, а останні кілька тижнів тривало його обговорення. Зауваження та пропозиції від громадськості, які надходили на спеціально створені платформи, були проаналізовані та враховані.
Стратегія розвитку – напрочуд важливий документ для громади, який визначає її наміри та плани, наголосила заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.
«У цей складний час ми найбільше мріємо про перемогу, яка подарує нам можливість для подальшого розквіту всієї території України. Нині ми впевнено рухаємося до цієї перемоги. При формуванні стратегії ми враховували те, що переживає наша країна і безпосередньо наша територіальна громада. Ми мріємо, щоб наша громада була успішною, розвивалася, щоб підвищувався рівень життя нашого населення, щоб змінювалася інфраструктура, щоб заходили інвестиції. Це ті основні критерії, які потрібні кожному місту», – сказала Ірина Чебелюк.
Під час підготовки Стратегії було проведено ряд заходів із вивчення громадської думки, зокрема, два види опитувань за участю понад 3000 осіб, репрезентативне соціологічне опитування близько 600 респондентів (Соціологічна агенція FAMA), особисті інтерв’ю із найбільш впливовими місцевими стейкхолдерами, проведено 13 учасницьких тематичних заходів тощо. Широке залучення мешканців та представників громадянського суспільства дало змогу уникнути ризиків неврахування важливих аспектів чи потреб різних соціальних груп населення.
Отож, Стратегія розвитку Луцької міської територіальної громади до 2030 року – це:
– довгострокова програма заходів, спрямованих на підвищення рівня життя населення громади;
– шлях для створення комфортної, оновленої, упізнаваної громади, яку будуть знати й любити в Україні та за її межами;
– об’єднані цінності та цілі лучан і алгоритм для їх досягнення.
Серед основних ризиків – воєнна загроза з північного кордону, тривале ведення воєнних дій; екологічне забруднення територій; відсутність ініціативності та відкритості до залучення інвестицій; енергетичний колапс у країні, руйнування обʼєктів критичної інфраструктури в громаді; відсутність дієвих інструментів співпраці між громадським сектором та органами влади, що послаблюватимуть розвиток креативних індустрій.
Загалом, експертка Проєкту Ради Європи Юлія Гвоздович розповіла, що до напрацювання документа було залучено понад 3500 людей, аналіз наявних статистичних та інших відкритих даних про стан розвитку громади. Також було створено 10 галузевих тематичних груп із представників органів влади та громадськості для проведення SWOT-аналізу. Окрім того, діяв стратегічний комітет у складі 18 осіб. Широке залучення мешканців та представників громадянського суспільства дало змогу уникнути ризиків неврахування важливих аспектів чи потреб різних соціальних груп населення.
Детальніше з документом можна ознайомитися за покликанням https://www.lutskrada.gov.ua/static/content/files/a/v5/6ctmbb5maw3gijjwx4e6wjyjgjgd3v5a.pdf
Наш кор.
Фото з відкритих джерел