Хто зриває навчально-виховний
процес у Стобихівці
У сьогоднішньому номері «Волинської газети» надруковано
матеріал «Шкільна клятва губернатора», де йдеться про ситуацію з будівництвом
школи у с. Стобихівці – рідному районі Володимира Гунчика. Ось як протрактували
цю ситуацію на сайті Камінь-Каширської райдержадміністрації.
«Першого вересня в освітніх закладах району розпочався
навчальний процес, однак у селі Стобихівка трапилася прикра ситуація. Так,
жителі даного населеного пункту організували акцію протесту, не відпустивши
своїх дітей до школи на урочисту лінійку з нагоди Дня знань.
Делегація у складі сільського голови, директора школи,
батьківської громадськості звернулися до голови обласної державної
адміністрації Володимира Гунчика з ультиматумом. Мовляв, якщо не буде розпочате
будівництво нової школи, то вони не розпочнуть навчальний рік.
Володимир Петрович пояснив жителям Стобихівки, що на
Волині багато закладів, які мають схожі проблеми, і усі вони потребують значних
капітальних вкладень.
– У наступному році ми закладемо основу будівництва іще
чотирьох шкіл, виходячи із можливостей державного та обласного бюджетів. І
рішення про фінансування цих шкіл буде прийнято на сесії обласної ради за
поданням голови облдержадміністрації. І ніяким ультиматумам тут не місце, адже
це робитиметься в інтересах усієї громади, – прокоментував цю ситуацію
Володимир Гунчик під час оперативної наради, яка відбулася у понеділок, 4
вересня. – Я звернувся до мешканців села: давайте ми спільно виступимо з
ініціативою і розглянемо це питання в контексті тих завдань, які стоятимуть на
2018-2020 роки.
У свою чергу, з робочим візитом у Стобихівці побували
голова районної державної адміністрації Валерій Дунайчук спільно з начальником
відділу освіти райдержадміністрації Віктором Пасем. Посадовці зустрілися з
громадою, батьками, які продовжують протестувати.
У результаті тривалого обговорення був підписаний
меморандум між трьома сторонами: райдержадміністрацією, відділом освіти,
батьківською громадськістю. Цей документ передбачає те, що
райдержадміністрація, відділ освіти зобов’язуються здійснити технічну
експертизу будівель ЗОШ І-ІІ ступеня с. Стобихівка, провести перерахунок
кошторису, передбаченого проектно-кошторисною документацією, котра була
виготовлена у 2012 році, та сприяти у включенні до переліку інвестиційних
програм і проектів, що можуть реалізовуватися за бюджетною програмою «Державний
фонд регіонального розвитку», проект будівництва нової ЗОШ І-ІІІ ступеня в с.
Стобихівка.
– Акція протесту, яку оголосили батьки, не вирішує
проблему, тим паче таку. Нам потрібно злагоджено попрацювати над цим питанням.
Ну ось, до прикладу, школа в Осівцях, справа з будівництвом якої довго не могла
зрушити з місця. Проходили тривалі обговорення, дискусії, однак, сьогодні
«робота кипить», адже даний об’єкт, який заплановано здати вже в наступному
році, – то спільна справа. І по Стобихівці влада йде на зустріч, тому не
потрібно зривати навчально-виховний процес, від чого, в першу чергу, страждають
діти, – пояснює керівник виконавчої гілки влади в районі Валерій Дунайчук».
Що тут скажеш! Діти і онуки українських чиновників не
ходять до шкіл, які пахнуть ще «панським порохном». По великому рахунки
сьогоднішнім владцям і не болить батьківський біль селян, їм би аби побагатших
інвесторів на наші землі та привабливі підприємства. Аби призбирати грошенят,
та чкурнути з неньки-України… Чиновники навіть ображаються, що селяни вийшли на
мирний страйк. Вони забувають, що батьки за своїх дітей можуть виходити і на
немирні акції, бо діти себе не захистять. Прикро, що наші можновладці уявляють
себе у владі великими цабе, довкола яких має все крутитися. Насправді, і
Володимир Гунчик, і Валерій Дунайчук мали б крутитися задля оцих простих
робітніх людей і їх дітей, а якщо не виходить – просто піти зі своїх посад. На
їх місце прийдуть ті, хто почує батьків і зрозуміє батьківський біль.
…Та й декотрі наші можновладці зі своїм
олігархічно-державницьким капіталом замість того, аби все звалювати на
безгрошів’я і в той же час зводити для себе «царські хороми», з огляду на свою
значимість і державні посади навіть з патріотичних міркувань такі невеличкі
школи могли б будувати за свої «кровняки», не залазячи в держбюджет… Михайло ТВЕРДОХЛІБ