Чому немає суду над вбивцями Віктора Мандзика?!
Рік тому – 21 березня 2015 р. – у Волновасі Донецької обл. банда озброєних контрабандистів розправилася з капітаном СБУ Віктором Мандзиком. За якийсь час було затримано безпосереднього виконавця злочину – Дениса Гордеєва. Але навіть 366 діб вітчизняним слідчим виявилося недостатньо, щоб передати до суду обвинувальний висновок та розпочати відкритий процес! Бажано, щоби суд відбувся в Луцьку, де живе осиротіла родина мужнього офіцера…
Дениса Гордеєва, який, за версією правоохоронців, у складі розгалуженої злочинної групи організовував широкомасштабну контрабанду товарів широкого вжитку та зброї по обидва боки лінії фронту з ОРДО, затримали через кілька діб після вбивства офіцера-волинянина. Підозрюваний переховувався в Карпатах неподалік кордону, готуючись втекти за межі України. Під час обшуку в нього вилучили крупну суму грошей, закордонний паспорт і пістолет із набоями. І – посвідчення помічника-консультанта народного депутата від БПП Андрія Денисенка, доволі цікавого персонажу, який за роки Незалежності побував у різноманітних політичних силах – від Конгресу українських націоналістів, «Свободи» та «Правого сектору» до «Блоку Петра Порошенка» та УКРОПу…
Вже 28 березня минулого року суд обрав для підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці. Потім строк продовжили…
І що ж?
Рік тому головний редактор «Волинської газети» в студії одного з центральних телеканалів звернув увагу заступника Генпрокурора України Давіда Сакварелідзе, що логічно було б провести суд над Денисом Гордеєвим та його спільниками в Луцьку. І процес цей повинен бути відкритим, аби всі дізналися, з яких мотивів убивця холоднокровно вистрелив із автомата Калашникова у голову капітанові Мандзику.
За якийсь час редакція звернулася до Генпрокуратури з проханням пояснити, на якому етапі перебуває розслідування. Відповідь була розпливчастою: мовляв, слідчі дії тривають…
Судячи з того, що роковини загибелі мужнього офіцера, якого посмертно Президент Порошенко нагородив орденом та присвоїв звання майора, відбуваються без повідомлень про початок судового процесу над убивцями, слідство ще не закінчилося. Тому «Волинська газета» 22 березня ц. р. знову звернулася до Генпрокурора Віктора Шокіна і Голови СБУ Василя Грицака з аналогічними запитами.
Залишається, згадуючи про меморіальну дошку Віктора Мандзика в Національній академії СБУ, сподіватися, що українські прокурори та співробітники вітчизняної спецслужби на ділі доведуть, що справа їхньої честі доведена до логічного завершення, і що Денис Гордеєв та його 11 спільників не скоро вийдуть на волю…
А 23 березня торік Луцьк сколихнула не бачена до цього траурна процесія. Домовину з тілом Віктора Мандзика на руках пронесли аж до Свято-Петро-Павлівського храму УПЦ, де чин відспівування з благословення владики Ніфонта очолив секретар єпархіального управління протоієрей Миколай Бондарук…
«Новопреставлений раб Божий Віктор загинув при виконанні службового обов’язку, до останньої миті свого такого ще молодого земного життя залишаючись вірним цьому обов’язку і Україні. Господь наш сказав, що смерті – нема, бо душа людська – вічна. Люди, які знали загиблого за життя, називають його напрочуд світлою людиною, такою була і його душа. І нині вона потребує тільки наших молитов», – наголосив рік тому голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук.
Але сльози рідних та близьких Віктора Мандзика досі не висохли. І в серцях його бойових побратимів – досі незагоєна рана від непоправної втрати. Тому маємо нарешті знати, хто і за чиєю вказівкою обірвав життя цього мужнього офіцера.
Роман УСТИМЧУК.
На фото Оксани БУБЕНЩИКОВОЇ: рік тому Волинь попрощалася з убитим у Волновасі капітаном Віктором Мандзиком.