Саме українські студенти 23 роки тому організували «Революцію на граніті» –
захід, аналогів котрому ще не бачив світ. Саме студенти дев’ять років тому
виступили потужною силою і Помаранчевого майдану, і мітингів та демонстрацій,
що відбувалися під прапорами Партії регіонів. І саме вони стали рушійною силою
Євромайдану-2013, подекуди знову опинившись по різні боки не ними збудованих
барикад…
Але якщо раніше влада і студентство були по різні боки, то сьогодні вони слухають
і чують одне одного. Доказом цього стала зустріч активістів Східноєвропейського
національного університету ім. Лесі Українки з ректором вишу Ігорем Коцаном і
заступником голови облдержадміністрації Олександром Курилюком.
Від самого початку розмова була спрямована на діалог рівних із рівними.
Адже з одного боку студентство – це рушійна сила, а з іншого – це молоді люди,
котрим є чого повчитися у представників старшого покоління.
– Ми не раз, на жаль, отримували можливість переконатися і навіть обпектися
на різного роду політичних маніпуляціях. І дуже добре, що у випадку з Євромайданом
устигли вчасно запобігти спекуляціям та заборонити будь-яку політичну
символіку. Бо єдина наша мета – європейське майбутнє України, – зазначала
голова Студентської ради Волині Анастасія Шевчик у ті хвилини, коли величезна
колона активістів наближалася до приміщення Волинської обласної ради.
Тож політичних гасел не звучало ні під стінами представницького органу
краю, ні у конференц-залі СНУ, де відбувалася зустріч керівництва області, вишу
та студентських деканів інститутів і факультетів найбільшого на Волині
університету.
Як від імені всієї вузівської молоді зізналася Анастасія Шевчик, багато хто
з молоді не очікував такої підтримку з боку деканів (за дуже рідкісним винятком!)
і особисто Ігоря Коцана. Адже викладачі навіть на мітингах стояли зі студентами
пліч-о-пліч!
– Хіба могло бути інакше, коли ми європейські і за назвою, і за рівнем
освіти, і за стратегічним курсом?!, – відповів на студентське «дякую» ректор
Східноєвропейського університету. – Не чекаючи домовленостей на найвищому
рівні, інтеграцію з Європою ми почали із себе. З того, що запровадили Болонську
систему навчання та оцінювання, що стали активними учасниками міжнародних
проектів. Упродовж багатьох років наш вуз набирався досвіду в найпрестижніших
вузах Західної Європи. Традиційним став обмін студентами. Тобто наш шлях у Європу
розпочався давно і таким для СНУ буде надалі.
– Так само, між іншим, як і загалом для України, – продовжив думку
Олександр Курилюк. – Іще три роки тому наша держава взяла курс на Захід. Ніхто
цього напрямку не міняв і не збирається цього робити. Все, що заявляють
сьогодні так звані опозиціонери, – це не що інше, як гра на публіку. Хай би
краще сказали, що зробили для євроінтеграції, коли самі перебували при владі.
Вкотре закликавши молодь не піддаватися на провокації і вміти розрізняти
зерно від полови, Олександр Курилюк пояснив, чому Україна вирішила взяти паузу
на шляху до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
– Не треба думати, що зі вступом до ЄС станеться диво. Повірте, це буде
дуже складний, для багатьох – болісний процес адаптації. Нам доведеться змінити
стереотипи, навіть відмовитися від певних елементів українського менталітету.
Непокоїть і те, що в основу угоди було покладено політичну складову. Натомість
економічна лишилася без належної уваги. А що таке економіка? Це якраз і є той
рівень життя, досягнути котрого так усі прагнуть. Тож ми не будемо спішити.
Спокійно, по-демократичному продовжуватимемо курс на євроінтеграцію. І дуже
добре, що в цьому прагненні у нас із вами спільна думка.
А як варіант такого продовження Ігор Коцан запропонував на базі СНУ
створити інтеграційні центри, котрі би наблизили українців до ЄС, а громадян
країн ЄС – до України:
– Я запрошую студентів узятися за втілення такої ідеї. Натомість
університет обіцяє допомогти вам матеріально, фінансово.
Втім якщо центри інтеграції – лише задум, то реорганізація відділу
міжнародної співпраці СНУ – вже реальність.
– Ми вирішили розширити кількість
спеціалістів. Бо в університеті давно вже назріла потреба у фахівцях, які би
займалися виключно співпрацею студентів нашого університету й закордонних вузів,
– поділився намірами Ігор Коцан. – І крім того, до штату працівників СНУ
ввійдуть спеціалісти, котрі залучатимуть наш заклад до участі в найрізноманітніших
європейських проектах. Чим не інтеграція?..
Таким чином, у стінах Лесиного університету відбулася не сварка, не
монолог, а – повноправний діалог людей, які об’єднані головною метою –
європейським майбутнім України, де Волинь перебуває на найзахіднішому рубежі.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.