За багатотисячолітню історію найдревніше волинське місто зберегло чимало таємниць. Деякі з них нерозгадані й досі. Деякі виявляються міфами. Але що скарби у місті Володимирі були і є, не сумнівається майже ніхто. Що вже відкопали, а що ще доведеться шукати?
Намисто багатої панянки
Цими днями українські археологи здійснили непересічне відкриття у місті Володимирі. Під час розкопок на території Окольного міста, що датується XII-XIII століттям, було знайдено рідкісний екземпляр: скляне намисто княжої доби.
Директор Державного історико-культурного заповідника Віктор Баюк у соцмережах поділився сенсаційною новиною.
Знахідка, ймовірно, належала місцевій «модниці» часів Київської Русі. Це комплект із 289 скляних намистин, нанизаних на нитку.
Більшість із них – 288 намистин – мають жовто-бурштиновий колір, а одна, що додає прикрасі особливого шарму, – ніжно-блакитного. Діаметр кожної намистини становить 0,4-0,6 сантиметра, а загальна довжина намиста сягає 120 сантиметрів. Вага всього комплекту – 103 грами.
Після детального вивчення та наукового опрацювання прикрасу передадуть до Володимирського історичного музею. Там вона стане частиною постійної експозиції, дозволяючи відвідувачам доторкнутися до історії та побачити, якими були прикраси жінок княжої доби.
Ця унікальна знахідка також може стати джерелом натхнення для створення сувенірної продукції. Адже копії намиста в натуральну величину цілком можуть перетворитися на автентичний «князівський мерч» Володимира.
Віктор Баюк наголосив: рятівні археологічні дослідження згідно наявних кваліфікаційних та дозвільних документів Волинської археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»» Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» та ВГО «Спілка археологів України».
Зрозуміло, о знайдена реліквія – безцінна. Але її ціна може сягати кількох мільйонів доларів США.
Загублена корона Ядвіги
Глава Другої Речі Посполитої Едвард Ридз-Смигли і… агент КГБ ссср «Давидов» дивовижним чином переплелися ще в одній історії, пов’язаної зі скарбами Княжого граду.
Свого часу на Волині побутувала легенда, що у місті Володимирі закопані скарби королеви Ядвіги. Історик Володимир Бірчак, який опрацьовує архівні документи, знайшов цікаву інформацію про те, як кагебісти хотіли розшукати ці скарби. Документи з архіву СБУ він оприлюднив також у соцмережах. Колеги з порталу «Захід.нет» звернули на це увагу.
«У 1960 році КГБ від їхнього агента стало відомо, що встановлено місце, де нібито закопані корони Ягайла і Ядвіги, а також пояс і королівський жезл. Їх нібито закопав маршал Польщі Едвард Ридз-Сміґли у Володимирі-Волинську у 1939 році», – розповідає історик.
Оприлюднений документ – це донесення агента під псевдо «Давидов». Він доповів старшому лейтенанту КГБ у Львівській області Батюку, що один чоловік родом із волинського Володимира дізнався від власного батька, де заховані ці скарби.
«Ці золоті речі з діамантами віз на легковій машині командувач польської армії Едвард Ридз-Смігли у супроводі трьох офіцерів, один із яких мав власний дім у Володимирі, де жила його дружина. У Володимирі в них забрали машину, тому вони вирішили закопати коштовності на території садиби офіцера», – зазначено у донесенні.
Скарби начебто закопали на відстані трьох кроків від грушки. На обійсті офіцера було дві грушки, але на цей час, коли писали доповідь, не збереглася жодна з них, як і хата колишнього офіцера.
Далі агент КГБ пише, що місцеві жителі, які знали цю легенду, хотіли повідомити в міліцію для офіційних пошуків скарбів. Однак «джерело агента», яке й розповіло йому про них, попросило зачекати з цим.
Що сталося далі – невідомо. Чи шукали кагебісти скарби королеви, про це історія мовчить. Однак, як іронічно зазначає Володимир Бірчак, «не було у чекістів Вікіпедії, яка пише про корону Ядвіги». Зокрема, за офіційною інформацією, «до 1809 року корона перебувала в берлінському казначействі Гогенцоллернів. Пізніше її, як і решту королівських клейнодів Речі Посполитої, розібрали й переплавили. Пруський король карбував монети з отриманого з корон золота в 1811 році та продавав дорогоцінні камені».
Але що керівник Польської держави після 17 вересня 1939 року дійсно евакуйовувався з Варшави в Румунію саме через Волинь, то це відповідає дійсності. Зокрема, його маршрут пролягав через Володимир, Торчин, Луцьк і Олику, де він навіть ночував у Замку Радзивіллів.
У «золотому вересні» 1939 року підступний наступ зі сходу справді призвів до повного розвалу польського державного управління. Було втрачено ч мало цінностей. Зокрема, в районні смт Затурці безслідно зник золотий запас Польського національного банку…
Підготував
Данило ЗАБАЛКАНСЬКИЙ.
На фото Віктора БАЮКА, Володимира БІРЧАКА, газети «Монітор Волинський», порталу «Захід.нет» та з архіву: унікальна знахідка у всій красі; собор у Княжому граді, неподалік якого знайшли намисто панянки; в момент виявлення безцінного скарбу; королева Ядвіга; фото Едварда Ридз-Смигли, знайдене під час ексгумації жертв сталінського терору в м. Володимирі; артилеристи Війська Польського у вересні 1939 року.