Чи
волинська кума Путіна живе з агентом КГБ? Відповідь на це намагалися знайти
в… Волинському краєзнавчому музеї. Як і на багато інших…
Як відомо, родичі колишньої телезірки Оксани Марченко мешкають в одному з сіл
на Горохівщині, де вона неодноразово бувала навіть із чоловіком-олігархом Віктором Медведчуком, кумом російського
диктатора Владіміра Путіна. Але
презентована в м. Луцьку книга «Справа Василя Стуса», яку 11 листопада
презентував лучанам редактор видання «Історична правда» Вахтанг Кіпіані, стосувалася не «канонічного» сьогодення тандему Медведчук-Путін, а їхнього безбожного
минулого…
11 листопада у Волинському краєзнавчому музеї
презентували документальну книгу книга «Справа Василя Стуса», створеної на основі У книзі зібрані матеріалів із
шеститомної кримінальної справи, яка зберігається в колишньому архіві КГБ при
Раді міністрів УРСР у м. Києві (нині – Галузевий державний архів Служби безпеки
України). До матеріалів 1980 р. (бо вперше уродженця Донеччини Василя Стуса засудили в 1972 р.) додані
декілька фрагментів про маловідомі факти життя Василя Стуса в ув’язненні на Колимі, обставин його загибелі та ролі
в цьому всьому колишнього адвоката – Віктора
Медведчука, який зараз судиться, вимагаючи вилучення з продажу книги «Справа
Василя Стуса»: чергове засідання
призначене на 13 грудня ц. р.
То яка ж роль у засудженні Василя Стуса, котре завершилося для бранця тоталітарного режиму
смертю в таборах, саме кума Владіміра
Путіна – Віктора Медведчука?
«Вивчивши справи інших дисидентів, можна побачити,
що адвокати писали цілі простирадла з посиланнями на кодекси, довідки,
характеристики з місця роботи тощо. Наприклад, у Кримінальному кодексі, окрім
статті щодо антирадянської пропаганди була інша стаття – «наклепницькі вигадки,
які порочать радянський державний та суспільний лад». Санкції цих двох статей
відрізняються втричі. Отже, адвокат міг спробувати перекваліфікувати статтю.
Зрештою, Стус відмовився від
захисту, просив дозволити себе захищати самому, надати міжнародного адвоката,
але це було неможливим. У справі Стуса бачимо
лише куций уривок тексту від Медведчука
про те, що провина його підзахисного кваліфікована правильно. Про це можна
говорити як про цинізм та злочин проти клієнта, на що донині страшенно
ображається Віктор Медведчук. Ще у
1990 р., коли ще діяли радянські закони, за матеріалами тієї ж справи Стуса повністю реабілітували, визнавши
невинним. Це означає, що адвокат у цій справі просто відбував номер і був
шісткою комуністичної системи», – повідомляють колеги з ІА «Волинські новини».
Крім цього, в матеріалі про презентацію книги
сказано таке:
«Цікавим питанням є те, як саме Медведчук опинився біля дисидентів Литвина та Стуса.
Батько майбутнього адвоката Володимир
Медведчук був членом ОУН, належав до сільської управи за німецької
окупації, який після ув’язнення відбував заслання у Красноярському краї, де і
народився Віктор Медведчук. Далі
виникає наукова проблема: яким чином сину зрадника Батьківщини вдалося успішно
отримати добру освіту, побудувати кар’єру, за розподілом залишитися у Києві та
згодом отримати допуск до справ дисидентів?
Цікаво, що під час навчання в університеті
Медведчук був дружинником і одного разу разом з колегою по-звірячому побив
людину, унаслідок чого та потрапила в реанімацію, а він – у слідчий ізолятор.
Утім, дивовижним чином студента Медведчука
поновлюють на юридичному факультеті університету, а потім розподіляють на
роботу в столиці УРСР в найпрестижнішій раді адвокатів у центрі Києва. Питання
про руку, яка його вела, лишається відкритим. Наявна інформація про його
біографію викликає лють у Медведчука
і вже є декілька позовів проти ЗМІ та окремих осіб щодо захисту його честі у
контексті справи Стуса. Ця справа
досі лишається больовою точкою Медведчука,
він щоразу шкіриться у камеру, чуючи питання про Стуса та кричить, що Стус
йому байдужий. У позовній заяві щодо заборони книги «Справа Василя Стуса», Медведчук намагався «пнути ногою» вже покійного Євгена Сверстюка (уродженець нашої
Волині! – авт.) словами про «що міг
знати цей Сверстюк про обставини
судового процесу?».
На превеликий жаль, ні в 1991 р., ні після Революції
Гідності в Україні повністю не проведено декомунізації. Зокрема, на відміну від
країн Балтії чи Польщі, не розсекречено всі архіви ВЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ, де є
повна інформація про всіх таємних агентів тоталітарної спецслужби.
Якби це було зроблено, суспільство достеменно знало,
чи справді Віктор Медведчук був «стукачом»
чи негласним співробітником КГБ, чи це неправда. Власне, не один він…
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото ІА «Волинські новини»: книги про Василя Стуса під час презентації.