Сергій
САФУЛЬКО: ” Не здавайте своєї свободи!”
“Дорогий пане Сергію, вітаю Вас із міжнародним Днем свободи
преси! Не здавайте своєї свободи! Обіймаю. Сергій Сафулько” – таку настанову-вітання
вчора отривав від Заслуженого юриста України, засновника адвокатської компанії
«Конфідент» Сергія Федоровича Сафулька. Свого часу він був членом Вищої ради
юстиції (2004–2010, 19.11.2009–10.04.2014). При цьому, на другий шестирічний
термін поспіль 2 листопада 2009 р. призначений V з’їздом адвокатів України,
присягу члена ВРЮ склав на пленарному засіданні Верховної Ради України
19.11.2009.
“Сергій Сафулько знаний не лише на Волині, а й в Україні, – зазначали наші колеги з
видання ВолиньPost. – Його виступи можна зустріти на центральному
телебаченні або ж у всеукраїнських виданнях. Він знаний не лише тим, що веде
гучні справи, а й тим, що публічно закликає реформувати судову систему та
вдосконалювати її.До думки
відомого адвоката прислухаються і довіряють, його поважають та навіть
побоюються державні обвинувачі. Юрист став керівником компанії у далекому 1997
році і з цього часу набув репутації одного з найвідоміших правозахисників
Волині.
Свого часу саме Сергій
Федорович став на захист прав і свобод редакційного колективу громадсько-політичного
часопису “Волинська газета”, коли її взявся “прикривати”
тодішній голова ВОДА. Дійшло до Верховного суду України, на засідання якого
особисто їздив Сергій Федорович.
Вже й нема при владі ні того
голови, ні політичної сили, яку він представляв, а “Волинська газета
залишається”, її можуть читати і тодішні наші опоненти. Адже нічого
особистого в журналістів не було до них, як громадян. Газета покликана
об’єктивно висвітлювати події, писати про людей, звісно, бува, звучить і
критика на адресу керівників.
Це добре розумів Сергій
Федорович, який застав ще тоталітарні часи. Адже народився 10 жовтня 1947 року у селі Брани Горохівського
району. Того краю, де було багато
повстанців, і який у післявоєнний час радянська влада зачищала особливо
ретельно від “добрих господарів” і “буржуазних
націоналістів”. “Волинська газета” не воднораз писала і про
учасників ОУН-УПА з Горохівщини, і виселенців на каторжні роботи у глиб тодішньої
імперії. На Горохівщині народився й відомий шестидесятник, правозахисник,
письменник, публіцист, видавець Євген Сверстюк, історик і дисидент,
багаторічний політв’язень, член англійського ПЕН-клубу Валентин Мороз, талановитий
художник Олександр Корецький, який майже десять років провів у мордовських
таборах… Багато інших краян.
Звісно, про їх митарство
добре знає і заслужений юрист України Сергій Федорович, який закінчив
Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство», свого часу перебував на посадах заступника голови Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, був віце-президентом Союзу
адвокатів України, нагороджений орденом за заслуги III ступеня.
То ж і в трудні для
“Волинської газети” часи він став на її захист… З його допомогою
громадсько-політичний часопис вижив.
У ці трагічні дні війни
свобода преси, доля ЗМІ, особливо друкованих видань опинилася у небезпеці з
багатьох причин. Щонайперше, чимало медівників, сміливих авторів пішли
добровольцями чи були призвані у різні роди військ. Наприклад, головний
редактор “Волинської газети”, секретар НСЖУ, заслужений журналіст
України Володимир Данилюк і художній редактор газети Михайло Троцюк захищають
свободу преси і нашу державність у складі ЗСУ… Той невеличкий колектив, що
залишився в редакції, за виживання газети мусить змагатися на місцях. А тут
ніби й ніхто не проти свободи преси, але й підтримки незалежній пресі чомусь
нема. Чому? Бо їм не потрібні журналісти?
На власному прикладі знаємо,
що не потрібна була “Волинська газета” і високим чиновникам
попередньої влади, про що йшлося вище. Але газета вижила, на наш погляд, нам,
журналістам, від перших днів широкомасштабного вторгнення вдалося записати й
історію героїзму наших краян і на фронті, і в тилу.
Редакційний колектив не ставить
якихось власних корисливих цілей, але дбає про об’єктивне висвітлення історій,
що розгортаються в наш час.
– Так, Сергію Федоровичу, не
просто сьогодні тримати високі стандарти журналістики. Тим більше відстоювати
свободу думок у нашім виданні, свободу преси загалом.
Як би не дивно це звучало, але
чимало наших впливових краян бояться журналістів, бува, навіть оприлюднення у ЗМІ
своїх висловлених думок бояться.
А ще ж важлива і матеріальна
підтримка видання… “Волинська газета” вдячна тим небагатьом нашим
партнерам – промисловцям, аграріям, будівельникам, господарникам, освітянам,
працівникам культури і мистецтв, медикам, керівникам громад та громадських
організацій, які передплачують видання, допомагають виживати газеті, два воїни
якої сьогодні у ЗСУ…
А ще кажемо велике спасибі нашим
авторам – відомим журналістам, письменникам, науковцям, керівникам громадських
організацій, які на волонтерських умовах пишуть матеріали, підказують теми для
публікацій…
Ціна свободи преси сьогодні надзвичайно
висока. Чимало журналістів, письменників, творців слова зі зброєю боронять її
від московітів, орди вбивць, яких кремль силоміць чи обманом шле нищити
Україну. Багато сміливих і обдарованих українців з середовища красного
письменства, журналістики, наукового товариства, культури і мистецтв полягло у
цій битві. За даними Інституту масової інформації, станом на 3 травня, внаслідок
російської агресії в Україні загинуло 79 медійників, 10 з них – під час
виконання професійної діяльності.
Вчора
на редакційну пошту “Волинської газети” з нагоди Всесвітнього дня
свободи преси надійшла і Заява Високого представника від імені Європейського Союзу.
Процитуємо її: “Щодня
журналісти та працівники медіа відважно користуються своєю свободою слова,
часто наражаючи себе на великий ризик. Незалежна журналістика, що ґрунтується
на фактах, допомагає захистити наші демократії, викриваючи несправедливість,
притягуючи лідерів до відповідальності та дозволяючи громадянам приймати
обґрунтовані рішення. У 2024 році, коли вибори відбуваються у понад 60 країнах
світу, робота журналістів є важливішою, ніж коли-небудь. У цей Всесвітній день
свободи преси ми вшановуємо їхню працю та мужність.
Журналісти
повинні бути захищені завжди та всюди – адже вони наші очі та вуха на землі. ЄС
рішуче засуджує всі прояви насильства, включно з погрозами проти журналістів за
виконання ними своєї роботи, незалежно від того, вчиняють ці дії держави,
організовані групи чи окремі особи. Такі злочини не повинні залишатися
безкарними, де би вони не відбувалися.
Журналісти
та працівники медіа, які висвітлюють збройні конфлікти, мають бути захищені
відповідно до міжнародного гуманітарного права. Євросоюз висловлює жаль з
приводу різкого збільшення кількості журналістів, яких було вбито чи поранено
під час проведення репортажів про руйнівні наслідки війни. Надто багато
журналістів загинуло за останні місяці, повідомляючи нам новини з Гази.
Журналісти також продовжують наражатися на небезпеку щодня, висвітлюючи
загарбницьку війну Росії проти України, а також конфлікти в М’янмі, Судані та
інших країнах.
ЄС
висловлює серйозну стурбованість з приводу практики відмови надання незалежним
медіа доступу до зон конфлікту. Це є
способом контролю інформаційного простору та обмеженням доступу громадськості
до правдивої та об’єктивної інформації.
У
всьому світі незалежні медіа зіштовхуються з низкою екзистенційних загроз. Ми
як ніколи повинні вживати рішучих заходів для забезпечення роботи медіа в
прийнятних політичних, економічних і правових умовах. Удома ЄС зробив значний
крок у цьому напрямі, ухваливши Європейський акт про свободу ЗМІ. Цей знаковий
закон має на меті посилити редакційну свободу, захистити джерела журналістів та
підвищити прозорість власності медіа в Європейському Союзі.
ЄС
залишається непохитним у своєму зобов’язанні захищати свободу медіа та
плюралізм у всьому світі. Захищаючи свободу медіа, ми захищаємо не лише наше
право знати, але й нашу здатність формувати майбутнє, керуючись правдою та
відповідальністю”.
…І
насамкінець…
Міжнародна організація “Репортери без кордонів”
(RSF) зазначає, що “війна, розпочата росією 24 лютого
2022 року, ставить під загрозу виживання українських ЗМІ, бо в цій
“інформаційній війні” Україна “перебуває на передовій протидії
експансії кремлівської системи пропаганди”.
Досі розуміння цього з боку державних органів влади нема:
журналісти лишаються наодинці з усіма викликами – і протидіють кремлівській пропаганді,
і воюють зі зброєю на фронтах, і на місцях борються, щоб Свобода преси
залишалася дієвим інструментом державотворення і демократичних змін, врешті,
маркером цивілізованого світу.
Тож, спасибі Вам, Сергію Федоровичу, за вітання і
розуміння ролі журналістів у ці важкі для України дні.
Сергій
ЦЮРИЦЬ,
заступник редактора
“ВГ”.
Світлина з відкритих джерел.