Таємнича
спецоперація «Тополя» відбулася на околицях Луцька в ніч із 10 на 11 грудня…
На всіх фронтах
сьогодні тривають гарячі баталії. Летять голови, каски, кийки… Щосекунди – нові
повідомлення інформагенцій. На нашому ж «фронті» теж неспокійно… Тієї ж ночі, коли в столиці військові
провели спецоперацію з чергової зачистки Майдану, на околиці Луцька під стінами
військового лісництва комунальники проводили іншу спецоперацію – під кодовою
назвою «Тополя».
«Усе!» – вранці 11-го
грудня, широко відкриваючи двері до редакції, поспішає заявити Борис
Михайлович. Той самий Борис Михайлович, якому ми пообіцяли будь-що довести, що
силою слова можна зрубати тополю. Хай навіть для цього довелося писати …міністрові
оборони України.
Матеріал про те, як
«Бориса дістала тополя» у «Волинській газеті» від 21 листопада ц. р. припав до
смаку читачам, а от офіційні запити, які редакція паралельно надіслала у кілька
поважних інстанцій, схоже, комусь стали ложкою дьогтю до ранкової кави…
Нагадаю: лучанин із
вул. Героїв УПА втомився оббивати пороги різних інстанцій, писати заяви й
звернення з проханням демонтувати аварійні сухі дерева, які загрожують життю
людей.
І здається, що вся
історія не варта й вичинки, якби… Тополя ж виявилася непростою. Стратегічною, умовно кажучи.
Бо, бачте, два сухих дерева – нібито «підопічні» Міноборони. Саме туди зі
своїми претензіями порадили звертатися Борисові Третевичу в департаменті ЖКГ
Луцької міської ради. «Волинська газета» зробила це замість Бориса Михайловича.
Хотілося ж таки з’ясувати, чому така непорушна тополя на вул. Героїв УПА?..
Щойно у профільному
департаменті отримали запит, як… Ні-і-і, не поспішили назвати причини, що
заважають демонтувати небезпечні дерева (їх і досі не назвали!)… А набрали
сміливо номер редакції. І першому, хто відповів на тому кінці дроту (автор
матеріалу на ту пору була у відрядженні), голосиста жіночка прокричала: нема
ради на тих тупих журналістів… Далі взялася втовкмачувати: що ж то за дурень,
мовляв, готував запит. Бо спершу він мав би розібратися, чия земля, хто має
різати дерева, куди писати… А то осмілився, бачте, самому керівнику
департаменту листа адресувати!
Пані не знала, що
запит ми «осмілилися» адресувати не тільки міському департаменту, а й прокуророві
області, і міністру оборони України. Може, там розберуться, на якій такій
стратегічній ділянці тополя виросла, а потім всохла? І не від тупості,
звичайно, а радше від впертого й цілком логічного бажання таки зрушити
непорушне дерево з місця.
Ех… Згодом земля
довкола тополі дійсно завертілася… Спершу Борис Михайлович отримав лист від
управління ДСНС області: за 15 днів дерева пообіцяли демонтувати. Потім
редакція отримала відповідь на запит до прокурора області: мовляв, звернення в
інтересах гр-на такого-то спрямували Луцькому міському голові, а про результати
повідомлять. А що ж у Міноборони?..
У Міноборони слово
«тополя» сприймають неоднозначно. Як тільки там довідалися, що на два сухих дерева, котрі
підпирають паркан військового лісництва, зазіхають – замислилися… Це нам у
Луцьку – тополя як тополя. А ЇМ та ще й ТАМ це слово навіює певні асоціації.
Як-то кажуть: коротко і страшно.
Це вам не жарти: мобільний
ракетний комплекс «Тополь-М2 є першим комплексом, створеним суто російськими
підприємствами і який слугує ядром ракетних військ стратегічного призначення
сусідньої держави… Саме на нього, пишуть енциклопедії, сусіди покладають найбільші
надії на збереження ядерного потенціалу і гарантії безпеки країни. Доведено:
«Тополь-М» – ракетний комплекс, що в 1,5 раза перевершує всі попередні щодо
боєготовності здатності маневрувати і живучості. Що цікаво: у кваліфікації НАТО
МРК «Тополь-М» відомий під кодовою назвою «Серп» – SS-27 Sickle.
Чи не це змусило
Міноборони у лічені дні розглянути лист, однак написати «Для надання
кваліфікованої відповіді запит направлено до відповідних структурних
підрозділів Міністерства оборони України. У зв’язку з великим обсягом інформації
Вам буде надана відповідь відповідно до частини четвертої статті 20 Закону
України «Про доступ до публічної інформації. З повагою т. в. о. начальника
відділу по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації Міністерства
оборони України Ю. Г. Ананченко».
А згодом у ніч із 10
на 11 грудня тополя зникла з-під паркану Луцького військового лісництва… Борис
Михайлович каже: комунальники попрацювали. Хтозна…
Є в цій історії ще
один, суто український нюанс… Ментальний. І на нього не можна не зважати у
пошуках причин такої живучості тополі з Героїв УПА. Суть зовсім не в тому, що
це дерево в українському фольклорі – таке собі трохи нечисте. Суть в іншому: як
тільки український чиновник бачить чорним по білому написане «прошу знести дві аварійні
тополі», як відразу серце сповнюється жалем, а в голові зринає улюблена народом
пісня: «Край дороги не рубай тополю. Може, та тополя твоя доля»… І течуть скупі
чиновницькі сльози. А далі: «Не рубай тополю, не рубай тополю, Краще принеси ти
їй води»…
Водички Борисові
Третевичу у відповідь на його звернення налили чимало. Добре тільки, що,
зрештою, на ній виросли два пеньки.
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора та з
Вікіпедії: все, що лишилося від стратегічної тополі у Луцьку, яка (з’ясувалося
раптом) до землі Міноборони не має жодного стосунку…; ракета «Тополь-М» – масою
46 тонн, довжиною 18,5 м, діаметром 1,8 м.