Нововолинські гірники не будуть миритися з
пустопорожніми обіцянками урядовців і більше не можуть жити без зарплати.
Майже 300 працівників шахти
«Бужанська» 24 березня долучилися до загальноукраїнської акції протесту
гірників, розпочавши мітинг біля стін Нововолинської міськради.
Голови профспілок шахтарських
колективів представникам «Новин Нововолинська» повідомили, що четверта зміна
шахти №1 взагалі відмовилася працювати у вівторок, а наступного дня страйк
гірників у Нововолинську продовжився: працівники усіх діючих шахт не вийшли на
роботу, й лише невелика кількість гірників підтримувала життєдіяльність
вугільних копалень.
Гірники прийшли в ДП «Волиньвугілля»
з уже відомими вимогами: негайна виплата зарплати; збут вугілля; відновлення державного
фінансування шахт; відставка керівника профільного міністерства Володимира Демчишина.
Окрім цього, як інформують
колеги з порталу «Буг», основне питання, яке турбує гірників, – заборгованість
із заробітної платі, яку не виплатили в повному обсязі навіть за грудень
минулого року. До мітингувальників вийшов мер міста Віктор Сапожніков і
запропонував приєднатися представникам із кожної шахти до делегації, яка вирушила
на переговори з головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком.
Загальна картина подій у
шахтарських колективах Волинсько-Львівського вугільного басейну та їхніх колег
на неокупованих територіях Донбасу така: люди надзвичайно обурені, адже не
знають, якою буде доля вітчизняної галузі; керівництву шахт не довіряють, підозрюючи
їх у хабарництві та злодійстві.
Зрозуміло, що в подібних
ситуаціях активність починають проявляти й політики. В Нововолинську вже встиг
побувати народний депутат України від фракції «Радикальної партії Олега Ляшка»
Артем Вітко, який запевнив, що разом із однопартійцями віддасть усі сили для
захисту інтересів гірників.
Що народний депутат України
від Володимир-Волинського округу №19 (правляча фракція «Народного фронту») Ігор
Гузь «тримає руку на пульсі та зробить усе залежне від нього, щоб вирішити
шахтарське питання у столиці» запевнила обурених людей керівник громадської
приймальні Ігоря Володимировича в Нововолинську Олександра Струбицька. Вона ж
сповістила: Ігор Гузь уже надіслав запит до профільного міністерства з вимогою
пояснити ситуацію з виплатами шахтарям зароблених важкою та небезпечною працею
грошей.
У результаті перемовин між
шахтарськими колективами, профспілками та представниками місцевої влади вирішили
створити Координаційну раду у складі двох-трьох представників від кожної шахти.
Незважаючи на певний скепсис
шахтарів, адже, на їхню думку, десять людей не будуть почутими у владних
кабінетах, частина мітингарів вирішила приєднатися до делегації, яка
відправилася в обласний центр та провела зустріч із керівником виконавчої гілки
влади нашого краю.
Щодо шахтарських проблем
Володимир Гунчик висловився так: «Знову постала проблема заробітної плати для
шахтарів Нововолинська… Сьогодні матиму з ними розмову. Хоча з іншого боку:
державне підприємство «Волиньвугілля» підпорядковане профільному міністерству.
Кошти на зарплату спрямовуються з Державного бюджету. Чи мав би голова
облдержадміністрації займатися такими питаннями? Але там – наші люди. Ось тому
я вкотре буду їхати в Київ і стукати у двері міністерства. Але хочу, щоб ви
зрозуміли: це – неправильно, бо так не має бути! За минулий рік це державне
підприємство, умовно кажучи, від реалізації
видобутого вугілля на Волині отримало 120 мільйонів гривень. Тоді як
державної підтримки – 450…».
Гірники та інші працівники нововолинських
шахт вирішили продовжувати мітингувати і перекривати дороги, тому відправилися
до автомагістралей, які ведуть у бік міжнародних пунктів пропуску. Щоправда, чи
допоможе блокування руху транспорту спонукати Кабінет Міністрів України
дотримуватися власних обіцянок та не знищувати вугільну галузь держави? Чи пора
вже змінювати нинішній склад уряду?
Володимир ДАНИЛЮК,
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото «Новин Нововолинська» і порталу «Буг»: Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков разом з
іншими представниками влади виявився заручником проблем, створених на
центральному рівні; вимоги шахтарів – очевидні.