У неоголошеній війні жодна область
України не зазнала стількох втрат, як Волинь: Волноваха, Савур-Могила,
Іловайськ. І на жаль, це ще далеко не кінець.
Ось
тому ми не маємо права розслаблятися. Навпаки – мусимо об’єднати зусилля влади,
громади, волонтерів, благодійних фондів та єдиним цілим діяти на спільну мету:
все для перемоги!
Перший
крок у такому об’єднанні вже зроблено: нещодавно було створено координаційну
раду, членами котрої стали облдержадміністрація і ті, хто на громадських
засадах допомагає військовим, їхнім родинам, переселенцям. Серед активістів –
Волинська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану, ГО «Самооборона
Волині», обласний координаційний центр допомоги учасникам АТО, ГО «Автомайдан
України» тощо.
Під
час зустрічі члени координаційної ради розповіли журналістам, яку мету і
завдання перед собою поставили та як будуть їх вирішувати.
Аби
вкотре не йшлося про те, ніби влада осторонь військових проблем, радник голови
облдержадміністрації Борис Кондратюк розповів про десятки мільйонів гривень,
які Волинь спрямувала на підтримку 51-ї (тепер 14-ї) бригади і Першому батальйону
тероборони «Волинь», на допомогу бійцям «Світязю», «Азову», «Айдару», іншим
військовим формуванням, у складі яких воюють волиняни.
– Зараз
чималі кошти спрямовані на проведення мобілізації та роботу військкоматів, на
підготовку техніки й пошук пального. Допомоги потребують бійці, які після
участі в АТО лікуються, проходять реабілітацію. Особлива увага необхідна сім’ям
загиблих військовослужбовців. А крім того, мусимо подбати про захист цивільного
населення, патрулювання, підготовку бомбосховищ. Словом, роботи дуже і дуже
багато, – зазначив Борис Кондратюк. – Але потреба, звісно, ще більша.
Про
величезний пласт зробленого і ще більший пласт не зробленого розповіли і
присутні на зустрічі волонтери. Одні стримано, інші доволі емоційно розповідали
про тих, хто, прикриваючись благородною справою, насправді робить піар чи собі
особисто, а чи політичній силі, і що ближче до виборів, то відчутнішим це стає.
Застерегли волонтери від того, аби допомогу роздавати «направо і наліво й не
відомо кому». Бо нерідко так звані благодійники виявляються шахраями і щоб
таких відсіяти, координаційна рада якраз і буде юридично оформляти тих, хто
дійсно безкорисливо допомагає нашій армії. До речі, на Волині дієвих волонтерських
організацій близько 20-ти.
Провівши
коротеньке знайомство з новоствореною координаційною радою, учасники зустрічі
взялися до озвучення найбільш нагальних проблем. Зокрема – належне оформлення
документів учасникам АТО, відповідність медичних висновків у довідках
поранених, оформлення соцвиплат і т. д.
– Наведу
конкретний випадок, який стався із моїм близьким товаришем, – запропонував
представник Спілки ветеранів Афганістану Валерій Курстак. – Ворожі війська, як
ви знаєте, застосовують страшну зброю: із кулями зміщеного центру тяжіння.
Тобто ввійшовши в легені, вийти ця куля може через голову. Так-от, жертвою
такого пострілу став мій близький товариш. Дзвоню до нього, каже: «Поранений.
Лечу у Дніпропетровськ». За кілька годин авіація вже доставляла товариша в
Харків. Коли стан пораненого стабілізувався, його перевели в Київ. Ми вирішили
допомогти людині бодай із оформленням документів. А у відповідь: «Ви не маєте
повноважень цього робити». Ось один із багатьох прикладів, що можна робити з
допомогою владних важелів.
– Так,
ми можемо і будемо в цьому допомагати, – погодився радник голови
облдержадміністрації. – Бо маю подібний досвід: жіночка прийшла і плачучи
розповіла: син отримав поранення на передовій, а йому написали: «Травма через
необережне поводження зі зброєю». Вислухавши, я зв’язався з компетентними людьми
– і вони пояснили: все пов’язано з процедурою оформлення. Мовляв, лікар
спочатку дає довідку про загальне захворювання, а потім уже оформляють документ
щодо поранення (довідка форми 5). Я розповів жіночці, які документи брати, де
папери оформляти, і на цьому проблему вирішили.
Так
само необхідним є втручання влади, коли виявляється: через кількаразову зміну
бійцем військової частини він просто «губиться» в документах і, зрештою,
лишається ніде не оформленим.
– А
ми, «Самооборона Волині», хочемо і владу
зробити волонтером, – долучився до розмови Сергій Рижков. – Не йдеться про
гроші чи в’язані шкарпетки. Ні. Але, наприклад, товар, конфіскований на митниці
(особливо цигарки), дуже доречно було б відправляти на передову.
– І
це хороша пропозиція, – погодився Борис Кондратюк. – Коли ми споряджали наш
тербат «Волинь», зверталися до начальника Ягодинської митниці, потім спільно
виходили на рівень Кабміну і нарешті отримали дозвіл спрямувати на потреби
армії шість конфіскованих авто. Три, щоправда, забрало вище командування, але
три інших усе-таки отримав наш тербатальйон.
Домовилися
члени координаційної ради про контроль за використанням фінансів: щоби гроші з
бюджету, фондів, програм, які передбачені на армію, витрачалися максимально
ефективно, без накруток цін і плату посередникам.
– Так
само новостворена рада повинна стежити, аби не було дубляжу допомоги, –
зазначили учасники зустрічі. – Бо виникали моменти, коли одному батальйону
двічі або й тричі привозять якусь техніку чи засоби захисту, натомість сусідній
лишається без допомоги.
– А
ще до спільної роботи ми запрошуємо журналістів, – насамкінець додали
волонтери. – Ми просимо вас писати про тих, які тут, у тилу працюють на нашу
перемогу. Бо чомусь так виходить: якесь невеличке село цілою громадою передає
продукти, плете маскувальні сітки, шиє прапори чи плете обереги, а інше лишається
байдужим. Дуже важливо сьогодні розповідати про мужність наших земляків.
Статтями про конкретних людей показувати приклад усім іншим. І не втомлюватися
дякувати всім, хто, ризикуючи власним життям, став на захист нашої держави.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.