Щоб не здатися в полон

Іван Ващеня із с. Туричани Турійського р-ну та Володимир Крохмаль із с. П’ятидні Володимир-Волинського р-ну були в складі екіпажу українського танка Т-64Б. Мужні солдати, потрапивши в оточення, не здалися на милість бойовиків ціною власного життя.
Трагічна історія сталася 18 червня біля с. Станиця Луганської обл. Український танк підбили терористи. Згодом відео, на якому видно, як, місцеві жителі оглядають танк та говорять про те, що екіпаж, опинившись в безпорадній ситуації, підірвав себе, оприлюднили в соцмережах.
Один із очевидців описав це так: «Снайпери порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані. Стріляти можна було тільки навмання. Чому танк виявився без прикриття в повній самоті, ще належить з’ясувати. Перед тим, як були розбиті прилади командира танка, він встиг помітити гранатометників, які йдуть із «зеленки» (тобто, лісопосадки) до будинку, з якого били снайпери. Танк зробив один гарматний постріл у бік будинку, звідки били снайпери, сподіваючись, що зачепить гранатометників. Але, на жаль, безуспішно. Через хвилину по броні вже стукали прикладом… Ще через хвилину пролунав «хлопок», і з дула повалив спершу дим, потім вогонь. Пізніше полум’я почало підніматися вже з люків на башті. Екіпаж не захотів здаватися в полон і дарувати «ватникам» Т-64БМ. Підірвали себе разом з танком ручними гранатами. Такому героїзму пацанів потрібно ставити пам’ятник. Сподіваюся, що побуваю на місці, де все це сталося і стану на коліна перед бойовою машиною і душами тих хлопців, що не захотіли здаватися в полон, а вирішили підірвати себе разом з танком. «Ватники» кричать, що командир і механік вийшли і здалися. Це не правда! Весь екіпаж віддав перевагу смерті перед ворожим полоном»
Володимир Крохмаль із П’ятидень був молодшим сержантом, народився в 1987 р.
Іван Ващеня із Туричан народився 1975 р., був одружений, вдома залишив двох діток: 2000-го і 2003-го років народження.
Тіла обох героїв після загибелі місцеве населення занесло в один із будинків. Як вдалося загиблих волинян евакуювати з підконтрольної бойовикам території, наразі невідомо. Однак літаком військово-транспортної авіації їх було доставлено з Харкова в Луцьк. Тут траурна колона розділилася: Володимира Крохмаля ввечері 20 червня доставили в П’ятидні,  Наступного дня відбулося поховання. На траурній церемонії прощання з загиблим героєм були присутні представники обласного та районного військкоматів, військової частини, величезна кількість місцевих жителів… Туги за непоправною втратою додавали й мелодії духового оркестру… Як повідомила П’ятиднівський сільський голова Алла Куницька, про те, що їхній земляк загинув у танку, не бажаючи здаватися терористам, в селі чули, але про деталі загибелі Володимира Крохмаля з цілком зрозумілих причин нікому не відомо. В загиблого Володимира Крохмаля залишився 4-річний син, який під час перебування тата в зоні проведення АТО жив із його батьками…
Івана Ващенюка минулої п’ятниці привезли в с. Туричани, котре належить до Дулібської сільради Турійського р-ну. Секретар сільради Тетяна Чайка повідомила: бійця поховали на місцевому кладовищі в суботу, 21 червня. Було дуже багато людей. У складі військовослужбовців на церемонію прощання з Іваном Ващенюка прибув полковник, який виступив перед присутніми. Потім небо розітнули прощальні постріли зі стрілецької зброї… Крім загиблого танкіста в складі 51-ої мехбригади продовжують служити ще 3 неодружених солдатів із Дуліб та інших населених пунктів сільради…
Вічна пам’ять загиблим Героям та побажання живим захисникам Вітчизни з честю виконати свій обов’язок та повернутися додому цілими та неушкодженими!
Наш кор.
На фото: кадр із аматорської зйомки на місці загибелі танкістів-героїв із зображенням почорнілого від вогню та диму Т-64БМ.