Поки ти молодий – життя вирує. Діти, робота, мрії про майбутнє. Але в кожного з нас настане той момент, коли зрозуміємо: тепер найкраще все – в минулому. А завтра – тільки старість, хвороби й нерідко – повна самотність.
Ось тоді єдиним, хто допоможе, потурбується, вислухає, лишаються соціальні робітники. Як їм, цим державою закріпленим помічникам, навчитися не просто працювати у самотніх стариків, а й компенсовувати брак турботи і тепла? Як правильно доглянути, надати першу допомогу. Як повестися, коли хвора людина на привітне «добридень» відповідає агресією і роздратуванням?
На всі ці «як» відповіді шукали учасники занять курсу підвищення кваліфікації соціальних робітників із усіх територіальних центрів, що діють у Волинській області.
Директор навчально-методичного центру профспілок Галина Даниленко, в котрої, власне, й відбувалися тижневі навчання, розповіла:
– Коли директор Ківерцівського терцентру Микола Коренчук запропонував у Луцьку на базі профспілок провести такі курси (бо раніше вони відбувалися в Рівному), ми знали: це дуже відповідально. Тому, готуючи розклад занять, радилися з Миколою Якимовичем щодо кожного пункту. Але наші старання дали результат навіть кращий, ніж очікувалося! На кожен новий день занять прибувало все більше й більше охочих послухати фахівців, закріпити теорію на практиці. І в результаті конференц-зал на 270 місць був геть заповнений.
Прикутим до ліжка допоможуть… повітряні кульки
Що курси викликали такий резонанс серед соціальних робітників – річ цілком зрозуміла. Адже учасникам розповідали про все: правильність заповнення документів щодо підопічного, нормативно-правова база соціальних послуг. Науковець Олег Резник демонстрував слухачам, як правильно надавати першу медичну допомогу, чим особливий догляд за важкохворими, наскільки важливою є правильно підібрана дієта.
– Ви знаєте, моїй мамі більше 90 років, тому я сама із цікавістю слухала все, що радив Олег Ігорович. Бо, попри чималий досвід, не знала, як правильно накладати пов’язку для хворих, у яких на шкірі є трофічні виразки. Не знала, наскільки непростим є догляд пацієнтів із цукровим діабетом. Більшість слухачів із подивом почули від лікаря Луцького геріатричного будинку Лідії Шпигун, що лежачі пацієнти задля уникнення проблем із легенями повинні щодня… надувати повітряні кульки. Так-так! Бо цей метод, виявляється, допомагає тренувати діафрагму й робити своєрідний «масаж» нижніх дихальних шляхів, – переповідає цінні поради Галина Даниленко.
Чим лікувати «пластмасові» пальці
Для людей похилого віку великих проблем завдають артрити, через які пальці рук не слухаються, стають «пластмасовими». Як вирішувати цю проблему – розповіла під час творчих занять майстер-народознавець Оксана Самчук. Спеціаліст поділилися досвідом того, що зневірені в житті старики завдяки арт-терапії починають знову цікавитися чимось, окрім проблем зі здоров’ям. Можливість виготовити ляльку-мотанку чи оздобити писанку, котру потім – подарувати рідним або друзям, повертає дідусям і бабусям відчуття їхньої потрібності. А крім того – тренує дрібну моторику пальців.
– Те, що багатьом із нас видається дитячою забавкою, на курсах викликало такий інтерес. Тож слухачі просили ще і ще. Розпитували у майстрині різні техніки виготовлення сувенірів, особливо виробів із соломи (це надто актуально для стариків у сільській місцевості). Цікавилися нині модним декупажем, – додає Галина Даниленко.
Професійне «вигорання» – це теж небезпечно
Ділячись масою цінної інформації з догляду за одинокими людьми, організатори курсів – Навчально-методичний центр профспілок – подбали й за самих соціальних робітників. Адже, як свідчить статистика, усе більше людей просто «згорають» на роботі: виснажуються фізично та психологічно. В чому причини та які є методи запобігання професійному «вигоранню», розповіла старший викладач кафедри соціальної роботи і гуманітарних наук Оксана Закусило.
Кожен із 300 слухачів курсів підвищення кваліфікації отримали по завершенню навчання відповідні сертифікати і висловили сподівання, що вже найближчим часом працівників терцентрів Волині знову запросять до Навчально-методичного центру профспілок для дійсно цікавих, а подекуди – й життєво важливих занять.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.