Гортаючи
сторінки Інтернету, звернула увагу на незвичне оголошення, в якому громадське
формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Волинський щит»
запрошувало на навчання військово-польової медицини, володіння зброєю, правил
безпеки.
Коли я
поділилася новиною зі своєю знайомою, то дізналася, що вона вже місяць
займається у «Волинському щиті». Як виявилося, в Луцьку діє громадське
формування, мета якого – підготовка всіх охочих до бойових дій, до самозахисту
та партизанського руху. Спочатку навчання проходили лише чоловіки, а з вересня почала
функціонувати і жіноча група. Знайома похвалилася мені, що вже вміє
перев’язувати рани, користуватися компасом та рацією, складати карти, витягати
поранених із поля бою та ін. На моє питання «Навіщо воно тобі?» вона у
здивуванні звела брови:
– Як навіщо?
Якщо, не доведи Боже, ворог до Луцька дійде, я не плакатиму від жаху, сидячи
під диваном, а воюватиму разом з іншими, або хоча б першу медичну допомогу надаватиму.
– А якщо
у нас тут минеться без війни? – не вгамовувалась я.
– Знання
за плечима не носити. Ніколи не знаєш, коли вони тобі зможуть знадобитися.
Принаймні в екстремальних ситуаціях я вже точно не губитимуся! – відрізала
жінка.
Важко
було не погодитися. Моя цікавість змусила мене у перший же понеділок потрапити в
обласний ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою, де і відбуваються
заняття учасників «Волинського щита». В просторому спортивному залі на лавочках
сиділи представниці прекрасної статі. Віковий діапазон був досить широким. Серед
відвідувачок – і зовсім юні дівчата, і зрілі жінки. Перед ними виступав
інструктор, одягнений у камуфляжну форму. Він показував різновиди рації і
розповідав про те, як нею користуватися. Згодом інструктора просто завалили
численними запитаннями, на які він давав чіткі відповіді, професійно і
вичерпно.
Я
поспілкувалася з одним із засновників громадського формування – Ігорем
Левчуком.
–
Ігоре, коли у вас виникла ідея створити «Волинський щит»? До речі, назва
організації говорить сама за себе, тому запитувати – для чого, вважаю, немає
потреби.
– Дійсно,
ще з подій Майдану ми зрозуміли: незважаючи на величезний потенціал
патріотизму, мужності і рішучості, українцям вкрай необхідне вміння організовуватись
і грамотно захищатися. Щоб не бути «гарматним м’ясом» у чужій грі, потрібні сучасні
фахові знання, набути яких – найголовніше завдання моменту. Людське життя – наш
фундаментальний пріоритет. У нас є класні
інструктори, які діляться своїми вміннями і навичками. Ми переконані: здійснити
повноцінну підготовку в десятиденний термін, за який нині готують військових
для участі в АТО, – нонсенс і навіть злочин. А тому ми намагаємося це
виправляти.
– Для
кого передбачене навчання у «Волинському щиті» і в яких напрямках воно відбувається?
– Ми
вчимо всіх, хто готовий захищати свій край. І тих, хто вже в перші дні війни
виявили бажання добровольцями піти на Схід, і тих, хто не служив в армії, але
має хороші фізичні дані. Всі вони проходять необхідну підготовку і сьогодні готові
боронити свою країну. Багато з них вже поповнили ряди різних підрозділів, які
воюють у гарячих точках. Заняття намагаємося проводити після роботи і у вихідні
дні. Наші інструктори вчать систем виживання і самозахисту, правил поводження в
умовах окупації, веденню партизанських дій… Ми абсолютно відкриті для всіх – як
чоловіків, так і жінок. Для представниць прекрасної статі робимо акцент на
вивченні методів надання першої медичної допомоги. Але, як виявилося, дівчата залюбки
вчаться стріляти, орієнтуватися в лісі, опановують і інші, далеко не жіночі
навички.
– Чи
потрібно платити за таке навчання?
– Ми
робимо це щиро, а тому – безкоштовно. Вважаю, що першочергове завдання сьогодні
– не бізнес і «героїчне самолюбування», а збереження життя українців і припинення
війни. Тому намагаємося максимально сприяти отриманню психологічної і військової
підготовки для абсолютно всіх волинян. Нам немає коли сидіти по офісах. Війна –
не кабінетна справа. Ми постійно в русі. Для занять користуємося базою
військового ліцею. За це щиро вдячні його директору Павлові Боснюку і офіцерам
ліцею, які розуміють усю серйозність нинішнього положення в країні і підтримують
нашу справу.
– Скажіть,
Ігоре, яку політичну силу представляєте?
– Жодної.
Існуючі партії ще не доросли до України і справжнього патріотизму. Ми незалежні
від так званої політики та її камуфльованих проектів. Спочатку треба
розібратись із зовнішнім ворогом, а тоді займемося внутрішньополітичними
проблемами. І це, судячи із ситуації, теж буде фронт.
–
«Волинський щит» функціонує, допоки існує небезпека війни. А далі?
– Для
нас буде ще дуже багато роботи. Для боротьби з корупцією потрібні не тільки
відповідні закони. Потрібна сила, причому організована і думаюча. А ще
тривожить той факт, що багато зброї опинилося в руках терористів та бандитів.
Де гарантія, що завтра вони не опиняться серед нас? Тому захист мирних
мешканців дуже актуальний. Наша близькість до кордону із союзником ворога ставить
багато актуальних завдань і там.
– Розкажіть,
як можна потрапити на ваші навчання?
– Зважаючи
на насичений графік наших занять, найкращий спосіб – це зв’язатися з нами через
«польовий телефон» – 066-683-45-18.
15
жовтня громадське формування «Волинський щит» отримало офіційний статус.
Вітаємо засновників та учасників групи!
Ірина
ШАБАЛА.