17 березня в МЗС Румунії викликали посла рф Валерія Кузьміна через російські заяви
з приводу румунського золота, вивезеного в Росію під час Першої світової війни.
Як пише «Європейська правда», про це
йдеться у повідомленні МЗС Румунії.
Зазначається, що посла викликали
у зв’язку з «серією заяв російської сторонни», які звучали останнім часом.
«До посла
було доведено глибоке незадоволення румунської сторони у зв’язку з викривленим,
усіченим та невідповідним чином, у тому числі у публічній комунікації
посольства російської федерації, висвітленням важливих тем двостороннього характеру, які
беруть свій початок в історичному минулому», – йдеться у повідомленні.
15 березня посольство росії в Румунії у своєму Telegram-каналі закликало «окремі гарячі румунські голови» відмовитися від мрії повернути румунське золото.
«Послу рф було нагадано про необхідність повного і постійного включення в
дипломатичну практику, в тому числі в частині дотримання відповідальної поведінки
в публічній комунікації», –
заявили в МЗС Румунії.
Посольство «росії в Бухаресті також заявило в п’ятницю, спираючись на дані
Міністерства оборони росії, що
в Україні воювали 784 «румунські
найманці», з яких 349 були вбиті
російською армією. Заяви посольства викликали реакцію МЗС Румунії, яке
уточнило, що така інформація «є
частиною арсеналу гібридної війни і дезінформаційної кампанії, спрямованої проти
країн-членів ЄС і НАТО, в тому числі проти Румунії».
Нагадаємо, Європейський парламент
14 березня ухвалив резолюцію із закликом до
ЄС активізувати зусилля, аби домогтись від Росії повернення золота й об’єктів
культурної спадщини, що їх вона вивезла на початку ХХ століття з території
Румунії.
Москва через прессекретаря
Міністерства закордонних справ заявила, що борг Румунії перед росією в 25 разів більший, а дмитрій медведєв, віцепрезидент Ради безпеки росії, перейшов до лайки і заявив, що «румуни не є нацією».
У 1916-17 роках, коли тривала
Перша світова війна, Румунія відправила свою національну скарбницю до царської
Росії для захисту на випадок окупації своєї території.
Скарб складався з 91,5 тонни
чистого золота, які були частиною резерву Національного банку Румунії,
королівських коштовностей, рідкісних монет, а також товарів культурного та
історичного значення, таких як державні архіви, документи, дорогоцінні історичні
рукописи, картини, рідкісні книги та колекції багатьох державних і приватних
установ.
Після приходу до влади
комуністичного режиму росія
захопила ці скарби і відмовилася їх повертати. Значна їх частина досі не
повернута до Румунії.
Василь КУЗЬМЕНКО.
Фото з доступних джерел.