Чому
влада має підтримувати місцеві медіа, які страждають від економічної кризи,
викликаної пандемією? Це питання гостро ставлять на рівні Національної спілки
журналістів України, адже і на Волині чиновники, здебільшого, самоусунулися від
вирішення нагальних проблем захисту інформаційного простору Волині та розвитку місцевих
медіа.
«Ми з жахом думаємо, що скінчиться кампанія з
місцевих виборів, і у редакції припиняться надходження рекламних коштів», –
говорить головний редактор херсонської обласної газети «Новий день» Анатолій Жупина, коментуючи ситуацію з
економічною стійкістю видання наприкінці 2020 р.
«Новий день», як і сотні інших локальних медіа,
компенсують шалені втрати рекламних надходжень, спричинені економічною кризою
через карантинні обмеження у країні, угодами на розміщення політичної агітації.
Кампанія з місцевих виборів закінчилася з голосуванням 25 жовтня. Але тривога
за майбутнє місцевих медіа нині є сильною як ніколи.
«В цілому, редакції українських національних та
регіональних медіа зуміли перебудувати свою діяльність відповідно до
епідемічних обставин та карантинних обмежень. Але те, що не було масового
закриття ЗМІ – це не свідчення їхнього міцного фінансового стану. Цього вдалося
не допустити саме завдяки перебудові, перегляду і скороченню редакційних
витрат, економії на всьому, і насамперед – на зарплатах», – зазначила Служба інформації
НСЖУ.
Тут нагадують, що з запровадженням в Україні у
березні 2020 р. повного карантину (який передбачав зупинку громадського
транспорту та міжміських перевезень, заборону масових заходів та обмежував
роботу більшості підприємств, закладів торгівлі), надзвичайні заходи змушені
були приймати і керівники редакцій ЗМІ.
Головними викликами COVID-19 для українських медіа
стали:
– здоров’я та безпека співробітників редакцій (та їх
відвідувачів);
– професійне висвітлення надзвичайної епідемічної
ситуації (особлива увага вимогам журналістської етики);
– збереження економічної стійкості.
В українських реаліях забезпечення економічної
стійкості медіа сприймається більшістю редакторів як головна проблема, після
ґрунтовного аналізу зробив висновок голова НСЖУ Сергій Томіленко, попри
очевидну небезпеку для здоров’я коронавірусної інфекції або очевидний
професійний виклик, пов’язаний із висвітленням життя в умовах епідемії.
Як і по всій країні, в редакціях медіа з перших днів
були запроваджені протиепідемічні заходи – працівники користуються медичними
масками та респіраторами, антисептиками. Дистанційна робота стала реальністю
для багатьох журналістів, у окремих випадках, як у м. Мелітополі чи Токмаку
Запорізької обл., усі працівники місцевих газет кілька місяців забезпечували
вихід друкованих версій та сайтів, взагалі не відвідуючи редакційних приміщень.
Частина редакцій заборонила допуск відвідувачів, і зокрема, у Вінницькій та
Кіровоградській обл., прийом приватних оголошень для публікації у газетах було
повністю переведено в онлайн.
«Попри те, що журналісти все більше почали
користуватися цифровими технологіями для отримання інформації, фото та відео,
але специфіка професії (пошук суспільно важливої інформації) змушує працівників
ЗМІ відвідувати місця подій, зокрема, і медичні та лікарняні заклади.
Відповідно, це означає наражатися на ризик захворіти. З травня по жовтень 2020
р. через хворобу співробітників частково припиняли роботу або переходили на
дистанційний формат регіональні філії Суспільного мовлення – Рівненська,
Чернівецька, Львівська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Запорізька,
Сумська, Закарпатська та Дніпропетровська. Телевізійний інженер Рівненської
філії Микола Теремок у травні помер через ускладнення, спричинені коронавірусом»,
– наголошують в НСЖУ.
Слід зазначити, що Covid-19 жорстоко пройшовся і по інших
волинських масмедіа. Зонерма, і раніше фіксувалися спалахи захворювання серед
волинських журналістів, тривають вони й сьогодні…
На жаль, цілісна Програма розвитку вітчизняного
медіапростору, насамперед, на місцевому рівні, як така взагалі відсутня на
рівні держави, хоча профільне Міністерство очолив досвідчений журналіст Олександр Ткаченко. В деяких областях
ситуація краща хіба що через добру волю депутатів облрад та голів облдержадміністрацій,
які спільно напрацювали локальні проєкти максимального сприяння роботі ЗМІ на
підвідомчих територіях.
«На превеликий жаль, на Волині ще за «губернаторства»
«ворога преси» Володимира Гунчика
аналогічна програма одним розчерком пера була скасована, – сказав заступник
голови облорганізації НСЖУ, головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк. – Кожному наступному
голові облдержадміністрації – Олександрові
Савченку та Юрієві Погуляйку –
ВОО НСЖУ пропонувала розроблений на основі споріднених документів із інших
областей України проект Програми розвитку інформаційного простору Волинської
області, але він – під сукном. І коли його не пропонують розглянути на рівні
профільної депутатської комісії облради, а серед самих депутатів органу
самоврядування Волині роками не було розуміння необхідності ухвалення такого
документу, то залишається тільки сподіватися, що новообрана Волинська обласна
рада таки зрушить справу з мертвої точки. В усякому випадку, кілька колег-журналістів,
які невдовзі приступлять до виконання депутатських повноважень, мають справою
честі вважати ухвалення такої Програми. Де, крім усього іншого, йдеться і про матеріальну
підтримку редакцій, і про способи та засоби боротьби з фейками, якої б із важливих
для прикордонного з Польщею та Білоруссю регіону України тем вони не
стосувалися».
Наш
кор.
На
фото Служби інформації НСЖУ: голова НСЖУ Сергій Томіленко.