Пропозиція продюсерів програми «Шустер
LIVE» узяти участь як експерт у прямому ефірі випуску одного з найвпливовіших
та найгучніших ток-шоу була і несподіваною, і, чого приховувати, інтригуючою. В
усякому разі, не щодня представникам нашого краю випадає нагода не просто
виконати роль масовки в студії чи побути в ролі верховного судді Добра та Зла
біля власного телевізора, а там – у Києві, де кожне твоє слово одразу стане
надбанням мільйонів телеглядачів.
Тому
короткі лаштунки в дорогу, і – шлях до столиці. Одразу за межами
адміністративних кордонів Волині починаєш розуміти всю символіку не наших реформ,
а проформ. Доволі непогана дорога за кілька кілометрів від Цуманського
перехрестя перетворюється на манівець, який, наче багатокілометрова змія, повзе
горбочками та долинками, постійно тримаючи в напрузі через суцільні вибоїни та
машини, що так і норовлять вискочити на смугу зустрічного руху… І тільки за
Рівним, яке зустрічає постом ДАІ, діючим відділенням «Сбербанка России» та
кількома наметами з вимогою відставки діючого Прем’єр-міністра України Арсенія
Яценюка та його однопартійця з «Народного фронту» і за сумісництвом голови Рівненської
облради Михайла Кіріллова, європейський курс міжнародної політики України
набуває адекватних форм у вигляді сучасного автобану…
Дивно: скільки років
говоримо про необхідність розбудови найкоротшого шляху від Києва до Берліна
саме через Волинь, а «віз і нині там». Тобто ніхто нічого не робить…
Минаю
кілька колон військової техніки. Де саме та в якому вигляді – зважаючи на
суворі закони воєнного часу – не називатиму. Але це – найяскравіше свідчення
правильності древньої тези – «Хочеш миру, готуйся до війни»!
Київ традиційно мітингує…
І
ось – околиці столиці, в якій свого часу мав щастя 5 років навчатися на
факультеті журналістики КДУ. Долання традиційних київських «корків», і ось уже
готель у мікрорайоні Нивки, де буде коротка зупинка перед візитом у студію, до
якої – кілька хвилин ходьби від вул. Маршала Гречка до вул. Північносирецької.
Одразу
розумію, що загальне сприйняття українцями Києва дуже сильно відрізняється в
деталях. Якщо ми вважаємо це місто столицею всієї держави і прагнемо, аби воно
відповідало цьому високому статусові, то місцеве населення (на 90% – вихідці з
інших куточків України) переконане, що ця територія – продовження їхньої
власної комунальної квартири. Спочатку дивує імпровізована цілодобова стоянка
машин, яку розміщена буквально на тротуарі. Хатинка для сторожа і будка для
його собаки свідчать, що наш тротуар та чийсь паркінг тут уже давно…
На
перехресті кілька людей не може пояснити, де знаходиться та сама
Північносирецька. І лише коли називаєш її російську назву, оживають і
допомагають. Поруч – просто неба прямо на імпровізованих прилавках, що обліпили
тротуар, торгують свіжим м’ясом та пиріжками… Санстанція і міліція –
відпочивають.
Святослав Піскун перед початком ефіру.
Будинок,
де розміщується студія «Шустер LIVE», у сутінках світиться вогнями. Раз у раз
пригальмовують автомобілі, з яких виходять поважні люди. В усякому випадку,
всім своїм виглядом вони демонструють власну поважність. Прямують повз
традиційний для Києва пікет. Цього разу група громадян мітингує під прапорами
«Націоналізація».
На
вході – юрба учасників прямого ефіру. Якщо хтось користався послугами
пасажирських авіаліній, той знає процедуру проходження контролю. На запитання
до працівниць «Шустер LIVE», чому такі суворі заходи безпеки, чую пояснення:
«Часи в країні дуже не прості, і тому потрібно вберегтися від будь-яких неадекватних
дій»…
Потім
– коротке спілкування на тему технічних деталей участі в ефірі. Паралельно
з’ясовується, що через гучні заяви та події тема обговорення дещо змінюється.
Про добровольчі батальйони приватно-анархічного походження вже не говоритимемо.
Пріоритет – заява олігарха Ігоря Коломойського про те, що його конфлікт із
Президентом Петром Порошенком був, за його ж свіжими словами, «конфліктом
Коломойського з Коломойським»… М-да…
Перед
початком VIP-персони встигають поспілкуватися з величезною кількістю телегруп,
а потім усі ідуть у гримерну, де фахівці з макіяжу доводять «об’єкт» до
максимально привабливого вигляду. Дівчата працюють швидко та професійно, тому
дуже швидко черга «розсмоктується»… Всі стають «білими і пухнастими». Але час
очікування теж має свої переваги. Буквально очі в очі можна або з кимось
поспілкуватися, або почути розмову інших. Вітаюся з Миколою Катеринчуком –
головою Європейської партії, який часто буває на Волині хоча б тому, що в нас
цю організацію представляє депутат Луцької міськради Олена Голєва.
Чую
діалог між колишнім двічі Генпрокурором України Святославом Піскуном та
нинішнім заступником ГПУ Давідом Сакварелідзе. Святослав Михайлович (його
дружина з Маневиччини, тому він не цурається волинських земляків) зізнається,
що в школі з математики в нього була «трійка» і що, мабуть, у грузина – «п’ятірка».
Коли виявляється, що рівень знань із математики в них однаковий, Святослав
Піскун деталізує: «Я правильно розумію, що ви хочете звільнити з органів
прокуратури кожного другого працівника?». Лунає доволі цікава відповідь: «Ні.
Ми плануємо скоротити структуру наполовину…»
Дніпропетровських
(на чолі з екс-заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації
Геннадієм Корбаном) багато, і вони тримаються окремою групою.
І
ось – кілька хвилин до прямого ефіру. Знаходжу своє крісло в «червоному
секторі», а чарівна асистентка (одна із сестер-близнючок, що працюють у студії із
запрошеними та експертами) каже, що виступ відбувається на запрошення Савіка
Шустера і що мікрофон вона триматиме своєю рукою… Але проблема не в цьому:
досвід свідчить, що дехто із запрошених упродовж 4 годин ефіру так і не встигає
розтулити рота, тому треба проявляти активність та наполегливість, аби
привернути увагу ведучого та «вклинитися» до традиційно говірких та
безапеляційних VIP-персон, що в центрі уваги та на кріслах білого кольору.
Лунає
оголошення про початок ефіру, і слово бере Савік Шустер. Саме від нього публіка
дізнається, що починатимуться дискусії з резонансного конфлікту у Волновасі, у
результаті чого злочинець пострілом у чоло вбив капітана СБУ Віктора Мандзика,
якого поховали в Луцьку зовсім недавно. Щоправда, після включення радника
Голови СБУ Маркіяна Лубківського в студії відбувається доволі емоційне
трактування подій на Донбасі та Дніпропетровщині, в якому найактивнішу участь
беруть радник міністра МВС Антон Геращенко (нардеп від яценюкового «Народного
фронту») та дніпропетровець Андрій Денисенко
(був у фракції «Блоку Петра Порошенка», але після скандалу – саме його
помічник-консультант Денис Гордєєв убив нашого офіцера СБУ – вийшов із неї,
повернувшись із іншими депутатами-мажоритарниками від Дніпропетровщини під прямий
контроль Ігоря Коломойського).
Починає
складатися враження, що факт розправи над військовослужбовцем СБУ без суду та
слідства – це щось буденне та другорядне, бо в пріоритеті намагання нав’язати
аудиторії та глядачам тезу про безгрішність одних екс-соратників по Майдану і
гріховність інших… Про «антинародний режим Януковича» вже й не згадують…
Розумію,
що промовчати – неможливо, бо, врешті-решт, не для того область бере активну
участь у мобілізації, надає велетенську допомогу армії та відправляє на фронт
своїх синів і дочок у справді добровольчі батальйони, аби в результаті
контрабандистських «розборок» та боротьби кланів «свої» вбивали «своїх»!
Прагнув сказати і про Благодійний фонд «Волинь-2014», у правлінні якого на
громадських засадах беру участь і який завдяки всім його учасникам надав
допомоги на фронт та родинам учасників АТО майже на 20 млн грн, і про інші
волонтерські організації, але ще до початку ефіру чув рекомендацію не вдаватися
до конкретних назв, аби не бути запідозреним в рекламі якихось структур. Тому
сказав від імені більшості патріотично налаштованих волинян: Волноваха вперше
гіркотою втрат прийшла в наш дім в травні минулого року, коли біля цього міста
бандити вбили 16 наших військовослужбовців із числа 51-ї ОМБР. Подаючи руку
дружби населенню цього міста, Луцьк та Волноваха недавно підписали угоду про
дружбу та співпрацю, і на Схід пішли цілі каравани гумдопомоги. Але не для того
ж кращі з кращих волинян воюють на Сході, щоб їх убивали ніби як «свої»! Тому
суд над убивцею Денисом Гордєєвим (його спіймали при спробі з чужими
документами втекти із Закарпаття за кордон, озброєного пістолетом ТТ) повинен
відбутися саме в Луцьку! Святослав Піскун одразу доповнює: і процес має стати
відкритим.
Студія
реагує аплодисментами!
Другий
шанс озвучити проблеми, що мають стосунок до нашої області, випав, коли на
запитання відповідав заступник Генпрокурора України Давід Сакварелідзе. Зовсім
недавно він представляв у Луцьку вже четвертого за 13 місяців прокурора області
– Дмитра Чепіжака. Говорив про відкритість та прозорість змін у прокуратурі, що
скоро районні та міські структури об’єднають в місцеві органи, що буде скорочення
і що залишаться (або прийдуть) кращі з кращих… Але я чесно поділився своїми
сумнівами, адже дивина та й годі: цілий квартет прокурорів так і не зміг
розслідувати всі обставини контрабанди цигарок із Білорусі через Волинь у
Польщу, внаслідок чого розбився Ан-2 на Ковельщині! Що за координація роботи
між різними правоохоронними органами? А в результаті – ще два трупи внаслідок
аналогічного випадку з «кукурузником» у с. Промінь Луцького р-ну!
На
жаль, чіткої відповіді по суті так і не почув. Озвучені мрії про зміни на краще
внаслідок реформ, це, звичайно, добре, але центральні органи влади (і в цьому
випадку, і в багатьох інших) повинні навчитися в кадрової політиці враховувати
не лише власні інтереси, але й точку зору представників громадянського суспільства
конкретного регіону.
Після
другого випуску новин у студії говорили переважно VIP-персони. «П’ять копійок»
не зміг вставити в їхній полілог ніхто. Як не намагався спонукати Савіка
Шустера, аби надав слово, все закінчилося безрезультатно. А шкода. Особливо
непосидючого та категоричного Антона Геращенка прагнув запитати: коли,
врешті-решт, покарають організаторів надприбуткового розкрадання бурштину на
Волині (на Київщині, Житомирщині і Рівненщині – також), а ще – банду
псевдодобровольців, які недавно джипами незрозумілого походження організували
«сафарі» фермерськими посівами Горохівського та Іваничівського р-ну, паралельно
«замазавшись» браконьєрським полюванням. І – за великим рахунком – коли буде
поставлено крапку на «військовому туризмі» в зону АТО, а різні «приватні армії»
(як це відбулося у Волновасі та на Дніпропетровщині) перестануть займатися
свавіллям.
Єдине,
що втішає, так це можливість довідатися від екс-міністра ЖКГ України Олексія
Кучеренка, голови «Спілки власників житла України», що «борги НАК «Нафтогаз
України» увійшли в ту ціну на газ, яку виставляють нам, простим споживачам».
Тобто проблему «латання» боргів урядовці вирішили перекласти… на плечі громадян,
бо олігархи, які не віддають «Нафтогазу України» мільярдних сум, знову
виявилися збоку і – на коні…
Буквально
приголомшили результати голосування на тему, чи почалися в Україні реформи: на
початку програми так вважало 23%, а по завершенню – лише 15%. І хто скаже, що
це неправда?!
Взагалі,
наші політики в телеекрані та в студії, це, як кажуть в Одесі, дві великі
різниці. Ці ж державні та громадські діячі, які були 27 березня в студії Савіка
Шустера переважно вже втягнулися в бої без правил за принципом «всі проти всіх»
і «кожен сам за себе». Винні всі, тільки не вони. А от шаховий король світу з
Росії та один із небагатьох опозиційних лідерів Гаррі Каспаров буквально
вразив: як вміє не бовкнути зайвого і сказати головне!
І
ще одне. Повернувшись із Києва, серед іншого в соцмережі написав такі слова: «Врешті-решт,
емоцій, вражень від зустрічей та виступів, надто багато. Спробую ними
поділитися пізніше. А наразі – кілька фото в Києві на Нивках, де функціонує студія
Савіка Шустера, один із небагатьох уцілілих острівців правди та свободи в
Україні».
Після
цього виникла доволі інтенсивна дискусія, котра, головним чином, стосується
самої програми і Савіка Шустера. Вона виявилася такою емоційною і цікавою, що,
мабуть, основні тези всіх коментаторів треба буде використати ще в одній
публікації. І це означає: проект «Шустер LIVE» досягнув поставленої мети: він
не залишає нас байдужими до того, що відбувається всередині нас і довкола нас…
Володимир
ДАНИЛЮК.
P. S. Про скороминучість життя розумієш,
звичайно, не в студіях і не біля телевізора. На зворотному шляху буквально біля
Житомира помічаю скупчення автомобілів. Виявляється, водій ВАЗ-21099 не помітив
припаркованої біля АЗС вантажівки і на повній швидкості врізався в фуру… У
результаті – ще два загиблих українці, один – травмований. Приглядаюся до
номерних знаків: машина була зареєстрована не на Волині… Трохи відлягло від
серця. Але від цього не легше… Бо розумієш: часом одна-єдина помилка здатна
обернутися страхітливими наслідками.
Фото автора та прес-служби програми
«Шустер LIVE».