Хто б міг подумати, що Волинський музей військової техніки коли-небудь експонуватиме не лише бойові машини Другої світової, а й страшні наслідки агресії України ХХІ ст.?!
Щоб ніколи більше наші діти і навіть праправнуки не помилилися так, як ми з вами, Ігор Палиця та фонд «Новий Луцьк» відкрив на базі військового – музей пам’яті Героїв Майдану та АТО.
Експонати, які вперше показали відвідувачам 14 жовтня, справді вражають.
Ось дивиться зі світлин Небесна Сотня. А поруч – більше сотні фото наших земляків, котрі загинули на східних рубежах.
– Колись моя бабуся говорила: «Головне, щоб не було війни». На щастя, ми тоді не розуміли глибини цих слів. На жаль, ми усвідомили їх зараз, – зізнався фундатор «Нового Луцька» Ігор Палиця. – Та будемо сподіваємося, наступний День захисників України ми знову зустрінемося в цьому музеї, і в одному з виставкових залів стоятимуть у чорних рамочках фотографії тих, хто наказав розстрілювати українців на Майдані, хто розв’язав неоголошену війну на Сході і на чиїй совісті тисячі смертей.
– Ми дякуємо тим захисникам, які прийшли на відкриття музею. Схиляємо голову перед вашими подвигами, – додав голова правління фонду Олександр Товстенюк. – І віримо, що під мирним небом ми разом побудуємо нову країну і новий Луцьк.
А якою має бути ця країна, як ніхто добре знають хлопці, котрі на свято Покрови зібралися на Замковій площі. Серед них – воїни-учасники АТО 51-ї (нині – 14-ї) ОМБР, козацько-стрілецьке братство Волинської області, обласна організація Спілки ветеранів Афганістану, громадське формування «Варта порядку», 5-й батальйон ДУКу, бойовий підрозділ «Волинь-УНСО», розвідрота батальйону «Айдар». Словом – усі, котрі бачили війну і заглядали в очі смерті, котрі хоронили побратимів і зі сльозами на очах згадали їх у День захисника України.
– Війна – це велика біда. Але завдяки їй ми на 24-му році незалежності нарешті зрозуміли, що таке Незалежність. Ми усвідомили себе як нація. І мені велика честь сьогодні стояти на одній сцені з вами! – звернувся до бійців Ігор Палиця. – Думаю, вам, як і мені, багато чого не зрозуміло в тому, що відбувається в Україні. Чому, наприклад, ми віддали Крим, якщо наші військові моряки готові були за півгодини очистити півострів од «зелених чоловічків?! Чому було допущено Іловайський котел, якщо українська розвідка завчасно повідомляла, що готується пастка?! Чому судять 51-шу бригаду, але не говорять, що проти «градів» у хлопців була тільки стрілецька зброя? Так багато «чому?» і на всіх них – жодної відповіді! Але як би там не було, я дякую вам від імені тих, хто не був на війні. Дякую вашим сім’ям, волонтерам, тим трьомстам волинянам, які поїхали зі мною і допомогли стримати Одесу. Це ваше свято!
Слава Україні!
Наш кор.
