Мер тимчасово
окупованого Скадовська Олександр Яковлєв переконаний: «Ключову роль у терорі
відіграють саме зрадники». Вони пояснюють власну ницість «необхідністю якось
жити», потребою «заробляти на життя» та класичною відмовкою «какая разніца». А
скільки потенційних зрадників трудиться в органах влади на Волині?
Олекесандр
Яковлєв, який керує цим херсонським українським містом дистанційно, в розмові з
журналістами газети «Дзеркало тижня» розказав про типажі колаборантів і
зрадників:
«Є, наприклад,
депутат, який уже вп’яте чи вчетверте обирався, був у різних партіях, працював
у міській раді заступником. Тобто той, який знає все господарство. Сказати, що
йому було погано? Мабуть, були речі, які його могли не влаштовувати. Сказати,
що він не любив українську мову? Та ні, і вишиванку носив. Їздив у ній по місту
велосипедом. Сказати, що його залякали й примусили, – теж не можу. Чим його
залякати, коли він навіть не бізнесмен? Він простий собі депутат, і його всі в
місті знали.
Є також у
виконкомі люди, які написали заяви на звільнення і пішли працювати в окупаційну
адміністрацію. Почувши про такі наміри, я зустрічався з ними й переконував, що
вони роблять помилку. Але тут спрацювали прагматичні інтереси: як прогодувати
родину, як далі жити… Тобто люди йдуть на зраду через гроші, задля
збереження майна, впливу. А тих, хто ідейний, – їх при владі було не так
багато. Майбутнього в Україні в них немає. Та і в Росії кому вони, за великим
рахунком, потрібні?».
Зрозуміло, що
Волинь ніколи не буде окупована ні рашистами, ні білорашистами. Але чи всіх
російських агентів викрито і чи ніхто з нинішніх владоможців потенційно не
приготувався до колаборантства?
Однозначної
відповіді на це немає. Але що у кабінетах із печатками в руках сидить чимало
тих, для кого гроші, збереження майна, впливу – найголовніший сенс їхнього
існування.
Ольга ДАНИЛЮК.
На фото газети «Дзеркало тижня»: рашистські
окупанти в тимчасово окупованому Скадовську.