Громадська
рада при Луцькому міському голові 28 січня вирішила повторно звернутися до
органів влади обласного центру з рекомендацією присвоїти невеличкій зеленій
зоні по вул. Стрілецькій статус скверу імені Симона Петлюри. Також запропоновано
клопотатися перед «Укрзалізницею» щодо передачі у власність луцької громади
споруди колишнього ресторану «Світлофор», де раніше функціонував залізничний
вокзал, на якому перебувало гроно історичних постатей.
21 квітня виповнюється 100 років підписання Головним
отаманом УНР Симоном Петлюрою та
очільником Польської держави Юзефом
Пілсудські договору про стратегічне партнерство та спільну боротьбу з
більшовицькою Москвою. Цей історичний факт високо оцінили під час недавньої
зустрічі глави двох держав – Володимир
Зеленський та Анджей Дуда, зобов’язавшись
гідно пошанувати солдатів і державних діячів минулого, котрі 100 років тому
спільно виступили проти збройної агресії зі Сходу. Ця подія особлива цінна в наш час, бо з весни 2014 р. новітня
Російська імперія продовжує атакувати Незалежну Україну в Криму та на Донбасі,
загрожуючи й іншим країнам Європи.
І хоча в 1921 р. цей союз розпався після підписання
радянсько-польського мирного договору, а самого Симона Петлюру більшовицький агент убив у 1926 р. у м. Парижі, ідея
Української Самостійної Соборної Держави не вмерла, а реалізувалася новими
поколіннями 24 серпня 1991 р.
Відомо, що ще до початку Першої світової війни в м.
Луцьку функціонував старий залізничний вокзал неподалік нинішньої вул.
Стрілецької. Оскільки місто у 1914-1918 рр. неодноразово переходило із рук у
руки німецької, австро-угорської та російської армій, то тут побувала величезна
кількість історичних постатей різних країн: від азербайджанця Гусейна Хана Нахічеванського і фінна Крала-Густава Маннергейма до росіянина
Антона Денікіна та вже згадуваного Юзефа
Пілсудські… Побували тут і такі основоположники боротьби за Незалежну
Україну як Євген Коновалець, Андрій Мельник і, звичайно, Симон Петлюра, який у грудні 1919 р.
їхав із м. Рівного в м. Варшаву на переговори з Юзефом Пілсудські.
Саме це місце – найбільш прийнятне для пошанування
Головного отамана УНР в обласному центрі Волині, адже пам’ятники та вулиці на
його честь вже давно є не лише в сусідньому м. Рівному, але навіть у м. Києві.
Тим паче, що й невеличкий сквер навпроти церкви Григорія Переможця ПЦУ перебуває у занедбаному стані…
Саме тому за ініціативи голови Громадської ради при
Луцькому міському голові Володимира
Данилюка консультативно-дорадчий орган і звернувся до виконувача
повноважень очільника міської влади Григорія
Пустовіта з пропозицією присвоїти цій зеленій зоні ім’я Симона Петлюри та встановити там пам’ятний
знак.
Крім цього, громадськість м. Луцька неодноразово
ініціювала передачу з відання «Укрзалізниці» споруди старого вокзалу та
колишнього ресторану «Світлофор» у міську власність, де доцільно облаштувати
сучасний історико-краєзнавчий музей. Тому цю ініціативу також підтримано, з
огляду на те, що ідея створити музей в нинішньому Луцькому військовому
госпіталі на рівні столиці підтримки не знайшла.
Світлана
КОМА.
На
фото авторки: місце, де в м. Луцьку доцільно створити сквер імені Симона
Петлюри.