День
народження Лесі Українки
Світ відзначив 149-річчя від дня народження Лесі Українки
– письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки.
В передобіддя у Луцьку на Театральному майдані відбулося
літературно-мистецьке дійство. Вклонитися пам’яті видатної українки прийшли
представники влади, депутатського корпусу, місцевого самоврядування, громадськості.
Розпочалося вшанування з покладання квітів до пам’ятника Лесі Українки.
Літературно-мистецьке зібрання відкрила голова Волинської
обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк.
Вона наголосила, що Лесю Українку знає весь світ, а її твори визнано шедеврами
світової літератури. Водночас легендарна поетеса збагатила українську літературу
новими мотивами і мандрівними сюжетами з інших культур.
Відтак слово взяли гуртківці народного дому «Просвіта»
Соломія Назарова, Поліна Лець та Зоряна Яросевич. Зворушливо прочитали листи
поетеси. Це дійство, що проходило перед пам’ятником славетній нашій землячці,
читці, що виступали у ролі поетеси, символічно назвали «Думки Лесі Українки». Вірші,
покладені на музику, виконували співочий гурт літературно-мистецького центру
«Красне» та вокального тріо бандуристок «Дивоструни» СНУ імені Лесі Українки
виконали музичні композиції, покладені на вірші Лесі Українки.
А заключним акордом цього вшанування стало мистецьке
дійство «На уродини до Лесі», що відбулося у Палаці культури Луцька.
Своєрідно відзначили 149-річчя Лесі Українки представники
кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного
університету та його ректор Анатолій Цьось. Вони зняли відеовітання, де викладачі
разом із ректором декламують поезію Лесі Українки. А в музеї Лесі Українки СНУ її імені відкрилася виставка «Наші найлюбіші
родичі». Тож гості мали можливість ознайомитися з життєвими
шляхами рідних славетної поетеси – батьків, сестер, братів, рідних: родоводом
Косачів і Драгоманових, життям і діяльністю батьків Лесі Українки – Петра
Антоновича Косача й Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, їхніх братів і сестер –
Григорія Антоновича Косача, Олександри Антонівни Косач-Шимановської, Олени
Антонівни Тесленко-Приходько, Михайла Петровича й Олександра Петровича
Драгоманових.
Відкрив
виставку доктор філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та
зарубіжної літератури, вчений секретар Науково-дослідного інституту Лесі
Українки Сергій Романов.
Ректор
Лесиного вишу, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Анатолій
Цьось, повністю погоджуючись із твердженням Оксани Забужко, що «Леся Українка –
це наше все», висловив упевненість, що ідеал поетеси втілиться і в освіті, і в
системі виховання, і, зрозуміло в майбутній назві університету, адже Леся
Українка і Волинь єдині. Анатолій Васильович також щиро подякував колективу
Музею Лесі Українки за активну участь у наповнені його фонду.
Після
виступу ректора завідувачка музею, кандидатка філологічних наук Тетяна
Данилюк-Терещук розпочала екскурсію, під час якої кваліфіковано, ґрунтовно
розповіла про родовід Косачів і Драгоманових (до його розробки доклала рук
невтомна Тамара Скрипка), про найяскравіших його представників; наголосила, що
вони, по суті, сформували Лесю Українку (так, без Олени Тесленко-Приходько не
відбувся б поетичний дебют малої Лесі – вірш «Надія», написаний під враженням
звістки про арешт улюбленої «тітоньки Єлі», а Олександра Косач-Шимановська була
для майбутньої поетеси першою вчителькою музики); навела чимало прикладів, коли
ці люди зворушливо відображались у творах Лесі Українки або як прототипи їх
героїв, або ж у плані посвят конкретним людям.
Увазі
присутніх було представлено унікальні експонати (намисто, хатні прикраси,
журнальні публікації, камінчик зі зруйнованого будинку Драгоманових у Софії,
який передала музею кандидатка філологічних наук, професорка, завідувачка
кафедри історії та культури української мови Світлана Богдан). Добрим словом
було згадано письменника Гліба Лазаревського, котрий зберіг для нащадків
листування Лесі Українки та Михайла Драгоманова, переписавши весь епістолярій
(і недарма, адже оригінали згоріли згодом у полум’ї Другої світової війни).
Вшанування Лесі Українки пройшло також в інших містах та
селах Волині.
Наш кор.
Фото Віктора Райова.