Кілька років тому в Україні відбулася «паспортна реформа». Паспортні столи, які займалися виготовленням і врученням основного документа громадянина України, відійшли в історію. Натомість утворилася Державна міграційна служба. Вона частково перебрала на себе документознавчі функції, але й отримала багато нових повноважень. Як їй працюється, говоримо із виконувачем обов’язків начальника ДМС України у Волинській області Іваном Войцешуком.
– Іване Євгеновичу, чим керуються працівники вашої служби у своїй роботі?
– Концепцією державної міграційної політики України. Вона схвалена Указом Президента України ще 30 травня 2011 р. й окреслює головні напрями та стратегічні завдання державної міграційної політики України… Щоправда, з того часу відбулася низка резонансних подій у світі: трудова міграція, еміграція та вимушене внутрішнє переселення населення України із тимчасово окупованих територій та зони проведення Антитерористичної операції. Звісно, це вимагає й нових підходів до реалізації цих завдань. Зараз на розгляді у ВР перебуває проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року». Він розроблявся ДМС України спільно з фахівцями таких міжнародних та національних організацій як Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні та Національний інститут стратегічних досліджень. Принциповою новинкою цього концепту є те, що міграційна політика має консолідувати українську націю та зміцнювати безпеку держави, а також позитивно впливати на соціально-економічний розвиток країни, сприяти стабілізації кількісного та якісного складу населення, забезпеченню потреб економіки в робочій силі, відповідати міжнародним стандартам і міжнародним зобов’язанням України.
Основні положення проекту дадуть змогу реалізації державної міграційної політики на таких принципах: верховенство права; захист прав людини та основних свобод; прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; попередження і боротьба з усіма формами та проявами расизму, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості; неприпустимість будь-яких форм дискримінації; заохочення культурного розмаїття; сумісність і доповнюваність міграційної політики з іншими сферами діяльності держави; координація та співробітництво на державному, регіональному та місцевому рівнях як по вертикалі, так і по горизонталі; активне залучення громадських партнерів, наукових кіл, міжнародних організацій; наукова обґрунтованість рішень, що приймаються; гнучкість, що передбачає періодичне коригування тактичних завдань та заходів із метою досягнення стратегічних цілей.
– Тепер багато волинян шукають кращої долі за кордоном. А чи приїжджають до нас іноземці, скільки їх, хто вони, що тут роблять?
– Це закономірний міграційний процес. Світ став більш мобільним і доступним для пересічних мешканців планети. От і вирушають на пошуки кращого життя. Мабуть, нема країни, де б не було вихідців з України й зокрема Волинської області. Але рідко хто задумується, що саме наша область останніми роками стає дуже привабливою для іноземного капіталу й простого люду. Зараз в області постійно проживають 2580 іноземців та осіб без громадянства, є 5 біженців та 12 осіб, котрі потребують додаткового захисту в Україні.
– Волинь межує з Польщею та Білоруссю. Чи впливає це на міграційні процеси і як саме?
– Багато іноземних громадян через Україну намагаються дістатися до країн Євросоюзу. Серед них є і незаконні мігранти, що сподіваються тут перетнути кордон нелегально. Бували випадки, коли так звані українські ділові люди за винагороду буцімто переправляють іноземців у Євросоюз, насправді ж висаджують на території Волині зі словами: «Це вже Польща» або ж «Білорусь». Насправді цих людей полишають без засобів існування фактично на милість ДМС. У нинішньому році виявлено таких 17 нелегальних мігрантів, ще 3 іноземцям та ОБГ скорочено термін перебування на території держави. Також за матеріалами управління Луцький міськрайонний суд прийняв рішення щодо примусового видворення одного іноземця.
– Тож декотрі з наших іноземних гостей заздалегідь переслідують свої корисливі цілі, порушуючи закони України?
– На жаль, це не рідкість. Наша гостинність не дозволяє нам застосувати суворих санкцій до цих людей, тому вони й користуються м’якістю нашого законодавства. Особливо працівників ДМС турбує зростання фігурантів, які сприяють незаконній міграції. Саме за ці дії з початку року вже притягнуто до адміністративної відповідальності 50 іноземців і громадян України, на них накладено адміністративних стягнень на суму 23247 грн.
– Невже нема механізмів правового вирішення міграційних питань, що люди свідомо йдуть на порушення законів України?
– Звичайно, є. Але хтось хоче зробити це дуже швидко. Хтось потрапляє на гачок до нелегальних «переправщиків» або й відвертих «кидайлів». Розплачується за це держава.
– Наскільки ефективно працює ДМС на Волині? Як швидко можна виготовити документи на виїзд за кордон і хто цим безпосередньо займається?
– Зараз в області функціонує 8 вузлів щодо оформлення та видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон. Встановлено обладнання для оформлення біометричних закордонних паспортів у містах Луцьку , Ковелі, Володимирі-Волинському, Нововолинську. Зазвичай на виготовлення закордонного паспорта йде місяць. Для тих, хто дуже поспішає, час виготовлення можна прискорити до двох тижнів із моменту подачі документів. Щоправда, береться плата за терміновість.
– Як багато волинян звертається за виготовленням цих документів?
– Із початку року вже оформлено та видано 19379 закордонних паспортів, із них 2779 з безконтактним електронним носієм. До речі, у нас є фахівці і необхідна апаратура для оформлення паспорта нового зразка.
– Чи правда, що для оформлення шенгенської візи, окрім необхідних документів, потрібно здавати ще й відбитки пальців?
– Державна міграційна служба України не здійснює передачу персональних даних українських громадян іноземним державам. Сканування відбитків пальців при оформленні шенгенської візи – це вимога європейської сторони, і її необхідно буде проходити усім громадянам незалежно від того, паспорт якого типу хто має (з електронним чіпом чи без нього). У той же час Державна міграційна служба нагадує, що закордонні паспорти, видані до початку оформлення біометричних документів, зберігатимуть чинність до завершення строку дії, зазначеного на сторінці даних паспорта. Заміна паспортів старого зразка на нові, зокрема з електронним чіпом, є правом, але не обов’язком громадян України.
– На Волині перебуває кількасот переселенців зі Сходу. Не всі з них вирвалися з окупованих територій із необхідними документами. Яка робота провадиться з цією категорією населення?
– З цього приводу до УДМС вже звернулося 515 громадян із Донецької та Луганської областей. Із них 485 мають зареєстроване місце проживання… 20 із них довелося поновлювати втрачені паспорти громадян України.
– Ваше управління – платник податків. Наскільки вагомий цей чинник для обласного бюджету?
– Це доволі суттєвий матеріальний стимул для життєдіяльності області. «Відповідно до вимог Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформ міжбюджетних відносин», із 8 лютого 2015 року кошти за надані адміністративні послуги та державне мито надходять виключно до місцевих бюджетів на території тієї адміністративної одиниці, де було надано адмінпослугу. Так, протягом І-го кварталу за надані адміністративні послуги управлінням до місцевих бюджетів області надійшло 1554994 гривень.
– Зараз час відпусток. Як проводять літо ваші працівники?
– На жаль, на робочих місцях. Чисельність нашого управління не дозволяє на повну відпочити демеесівцям. Адже в окремих наших районних і міських представництвах працює по одній-дві людині. Гаряча пора не дає можливості надати їм відпустку у найкращий для цього час. Тож виходимо із ситуації: для нас найкраще підходять осінь та зима.
– Багато нині говорять про нововведення. Що незвичного з’явилося у законодавстві України?
– Щонайперше, ці нововведення торкнулися підлітків. З першого квітня закордонний паспорт видавається неповнолітнім навіть від народження. Втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 №231, якою передбачено процедуру внесення даних про дітей до закордонних паспортів батьків. Якщо дані про дітей вже внесені до паспорта старого зразка, з цим документом можна подорожувати з дитиною і надалі. Після 1 квітня набула норма, коли для виїзду дитини за кордон необхідно оформити їй закордонний паспорт нового зразка. Ті, хто молодші 16-ти років, звільняються від сплати державного мита, а сканування відбитків пальців рук для оформлення біометричного паспорта здійснюється лише з 12 років за згодою батьків. Такий документ діятиме упродовж чотирьох років. Досягнувши 16-ти років, діти отримають такі паспорти на 10 років. За бажанням вони можуть бути біометричними.
– Дружні Україні держави готові оздоровити у себе дітей, батьки яких загинули на Майдані або ж в АТО. Чи звертаються до вас за допомогою їхні матері, родичі або волонтери, як багато таких дітей і чи вдається вам регулювати це питання?
– Так, це благородна справа. Наших дітей уже традиційно приймає Болгарія, Польща, інші країни. Ми намагаємося зробити все необхідне, аби документи на виїзд цієї категорії дітей, а також сиріт і напівсиріт були виготовленні у найстисліші терміни, звісно, за дозволу і згоди їхніх матерів чи опікунів. Жоден випадок не лишається без нашої уваги та найдієвішої підтримки. Найсвіжіший випадок, коли до нас звернувся голова обласного осередку Українського фонду культури Геннадій Сарапін. За ініціативи столичних організацій йому вдалося добитися кількатижневого безкоштовного відпочинку для тринадцяти дітей учасників АТО в Болгарії. Ми задіяли всі наявні ресурси і всі документи зробили вчасно, хоча це вимагало певного форс-мажору. Але то – особливий випадок!
– З якими управліннями, міністерствами доводиться вам співпрацювати, аби належним чином забезпечувати державні інтереси за кордоном?
– Варто наголосити, що всі механізми у сфері міграції прописані чинним законодавством України з урахуванням загальноприйнятих міжнародних стандартів. Наше управління підпорядковане безпосередньо ДМС України, яка співпрацює з міністерствами закордонних справ, фінансів, юстиції, економічного розвитку і торгівлі, соціальної політики, охорони здоров’я, освіти і науки, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою безпеки України, Державною фіскальною службою. Нашому управлінню також доводиться контактувати з українськими посольствами та відповідними іноземними представництвами. Найчастіше це стосується вияснення якихось деталей, уточнення паспортних даних, підтвердження інформації щодо певних громадян, у яких виникли проблеми у країнах, куди вони виїхали. Також ділимось інформацією про нелегальних мігрантів з країнами, громадянами яких вони є, разом вирішуємо питання екстрадиції чи ж надання їм притулку.
Інтерв’ю вели
Наталія ЛЕВЧУК,
Сергій ЦЮРИЦЬ.