Зорян ЗАВЕРБНИЙ
Сьогоднішній гість нашої
газети лікар, який ще й сатирично-гумористичні вірші пише. Чоловік поважний,
авторитетний, досвідчений. Народився 1946-го у Львові. Закінчив у 1971-му
Львівський медичний інститут. Працював хірургом у далекому місті Братську.
Потім переїхав до Києва, де після дворічного навчання перекваліфікувався на
кардіохірурга. Працював в інституті Амосова. У столиці трудився до 1999 р. Тоді
перебрався у Луцьк. До 2006-го керував кардіохірургічним відділенням Волинської
обласної клінічної лікарні. Нині – консультант кардіоцентру обласної лікарні.
У молоді роки захоплювався
спортом. Як чоловік, що виріс поблизу
Карпат, любив на лижах із крутих гір спускатися. А ще бігав і плавав. Та
більшість часу забирала робота, адже кардіохірург повинен бути завжди готовий
до операції.
– Коли перестав оперувати,
почав віршувати, – посміхається Зорян
Михайлович.
Додамо, що у своїх
коротеньких віршах він ще й любить жартувати. Пропонуємо читачам добірку рубаїв
медика. Сміх, як кажуть, також лікує. Його чотирирядкові мініатюри бувають
цілющі, як деякі пілюлі чи вітаміни, а то й гострі, як скальпель. Сатира й
гумор – також ліки!
Сучасна пара
Бузько – у лісі,
Ворона – на стрісі,
Дівка із дідом –
На бенефісі.
Дивна гривня
То не пес здох десь,
То болючіший процес…
Обвалилась наша гривня,
І секрет в тім весь.
Погана прикмета
Моя хата скраю,
Статків я не маю,
Бо постійно на граблі
Вдома наступаю.
Не наш торгаш
Когута і курку,
Ще й кицюню Мурку…
Продає на ринку дядько
Їхнє м’ясо й шкурку.
Журба і радість
Порося не купилося,
Баба зажурилася,
А дід – веселенький:
Із зятем напилися.
Чорти з ними
Є люди, як перці…
В них чорти у серці
День і ніч товчуться
У дикому герці.
Спадковість
Не в очереті,
Не у болоті
Чортики множаться…
А плоть – від плоті.
Складне питання
Як далі жити,
Що нам робити:
Не в тюрмах, а в замках
Злодії й бандити?
Дивна обставина
Сонце не в зеніті,
Не почалось літо,
Але дуже жарко
Нині є у світі.
Кухонна аксіома
Смачно вариш,
Печеш і париш.
Та ситий голодному —
Не товариш.
А що потім?..
Є люди грішні,
Діла їх невтішні.
Двері до пекла –
Згадки не лишні.
Один із семи
Шість днів за ділом,
Трудимось сміло,
А сьомий без праці –
Назвали неділя.