У
Волинському обласному краєзнавчому музеї унікальна виставка.
У Шевченківській світлиці Миколи Куделі Волинського
краєзнавчого музею виставлено для відвідувачів унікальну книгу – вишитий
«Кобзар» Тараса Шевченка, виконаний рівненською майстринею Оленою Анатоліївною
Медведєвою, зустріч із якою відбудеться 10 травня о 12.00 год., – інформує
Музейний простір Волині.
У невичерпній спадщині духовної
культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. Це
класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне
багатство творчих сил народу, його незрівнянний хист.
Тарасові Шевченкові, котрий народився
та виріс в українському селі, а потім після закінчення Петербурзької академії
мистецтв жив і працював в Україні, добре було знайоме це рукотворне мистецтво.
Будучи на посаді художника Київської
археографічної комісії, Тарас Григорович багато подорожував Україною: побував у
Київській, Чернігівській губерніях, їздив на Волинь і Поділля. Т. Шевченко
не раз відвідував село Качанівка на Чернігівщині, що відоме як один із центрів
вишивки в Україні.
Творчість Тараса Шевченка наскрізь
пронизана любов’ю до народу, увагою до його побуту. Етнографічна реальність
України XIX ст. – органічне тло творчої спадщини поета. Відчутною є увага
Тараса Григоровича до вишивки як глибоко символічного національного атрибуту.
Згадаймо ключовий образ «шитої шовками хустини» у поезіях «Хустина», «У неділю
не гуляла…», чи вишитої сорочки як основного компонента народного одягу у
поемі «Княжна», чи опис традиційного пов’язування старост рушниками під час
сватання у драмі «Назар Стодоля», на офортах «Старости», «Приятелі» тощо.
Українська вишивка – це «молитва без
слів». Тому поява вишитого «Кобзаря» є даниною святій народній пам’яті
українського генія і самому мистецтву вишивки, яке жило і плекалося на нашій
землі.
Ідея створити такий своєрідний
«Кобзар» народилася на Рівненській землі, дорогами якої пройшов Тарас Шевченко
восени 1846 року, коли добирався до Почаївської лаври. На землі, де свято і
щиро шанують Шевченкове слово, де створено Пересопницьке Євангеліє і
надруковано Острозьку Біблію, де весна починається з Шевченка.
За основу цього проекту було взято перше видання
«Кобзаря» 1840 року. Видання, з якого почався шлях Шевченкового слова до
читача.