Союз свастики і зірки

Лише потужний опір агресорові та реальна допомога західних демократій здатні допомогти Україні вистояти в війні з Росією, режим якої взяв на озброєння лекала 70-річної давності.

Щоб розпочати вторгнення в незалежну Фінляндію, Іосіфу Сталіну потрібен був формальний привід. І його створили власними… гарматами: 26 листопада 1939 р. було обстріляно позиції РККА. Фінські прикордонники зафіксували, що обстріл вівся з території СССР. Але Кремль одразу розірвав дипломатичні стосунки, а через 4 дні почав наступ.

Аналогічно діє РФ і щодо України, власними провокаціями створюючи підстави для агресії.

Маріонеткові «ДНР-ЛНР» – теж не ноу-хау Владіміра Путіна, а сталінський рецепт. 30 листопада 1939 р. у Москві заявили, що в м. Теріокі (нині –Зєлєногорск) створено уряд «Фінляндської демократичної республіки» на чолі з більшовиком Отто Куусіненом. А вже 11 листопада на базі 106 стрілецької дивізії почала формуватися «Фінляндська народна армія»,якою «командував» полковник Альфред Антілла і який був одночасно «міністром оборони» в «ФДР»…

Поява Олександра Захарченка, Ігоря Плотніцкого, Стрєлкова-Гіркіна і «Моторолли» нічого не нагадують?

Гітлерівський міністр східних територій Альфред Розенберг у промові 20 червня 1941 р. заявив, що на окупованих територіях СССР має бути створено райхскомісаріат «Україна» (разом із Курською, Воронезькою, Тамбовською і Саратовською обл.). 16 липня 1941 р. на нараді фюрер доручив очолити райхскомісаріат «Україна», Еріху Коху, а от Альфред Фрауенфельд керував у Криму, який, за наказом Адольфа Гітлера, напряму включили до складу третього рейху зі значним «Хінтерландом» (район, північніший від Криму)…

Протизаконна анексія українського півострова «зеленими чоловічками» та «приєднання» Криму напряму до Росії нічого не повторює?

Німецький підприємець Альфред Крупп навесні 1942 р. відвідав окуповану Україну. Побував у Сталіно (Донецьк), Маріуполі і Краматорську. З дозволу фюрера він привласнив низку підприємств, а також налагодив виробництво на машинобудівному заводі в Краматорську, на металургійному комбінаті ім. Ілліча в Маріуполі, а також ливарному підприємстві в Дніпропетровську. А потім вивіз у Німеччину все цінне обладнання…

Грабіж росіянами унікального заводу з виготовлення патронів у Луганську та крадіжка обладнання та креслень оборонного «Топазу» у Донецьку – не повторення політики окупантів?

Тому пора відмовитися від ілюзій. Спочатку агресора треба подолати на полі бою, а потім – судити в Нюрнберзі чи Гаазі.