Це село на Горохівщині, яке нині у складі Луцького р-ну. Нині воно є центром найбільшого старостинського округу під орудою Ярослава Зеленського, у минулому місцевого голови сільради, Горохівської територіальної громади на чолі з Віктором Годиком. Під час нещодавнього святкування Дня міста ми мали змогу послухати у числі інших і пустомитівських артистів, із яким й познайомилися ближче.
– Я Сушицька Галина Степанівна, працюю директором будинку культури с. Пустомити вже 20 років. Дякую Богу, що обдарував мене талантом. Вдячна своїм батькам, у мене дуже прекрасно співала колись, на жаль, вже покійна мама Клавдія Карпівна. За цей час створила аматорський фольклорний колектив. Колись він у нас був, ще працювала Анастасія Іванівна Слупко. Я перейняла від неї певний досвід і організувала культурно-аматорський колектив, який носить прозаїчно-патріотичне ім’я «Калинка». У ньому із задоволенням беруть участь наші культпрацівники, вчителі Світлана Миколаївна Зеленська, Надія Іванівна Баглай, Лариса Федорівна Гавриш та Ірина Валеріївна Обузовська, працівники ферми, зокрема її завідуюча Ольга Володимирівна Грицишина. У нас також є взаєморозуміння з працівниками колишньої сільської ради, а нині староства. Активну участь у всіх заходах бере староста нашого округу Ярослав Миколайович Зеленський. Ще будучи головою сільради, закупив нам прекрасні костюми. Сам поїхав і привіз, з чого ми були дуже задоволені.
– Незважаючи на зайнятість буденною сільською роботою, все-таки, знаходити час і для душевної розради?
– Стараємося, хоча це не просто. Зібрати людей у селі надзвичайно важко. Самі розумієте, який гарячий літній час для кожної жінки. На першому плані городи, які заростають бур’янами страшенно. Але дівчата мене слухають, підтримують. Маю підтримку і з боку колишньої аматорки Тетяни Семенівни Базилюк, яка має прекрасний голос.
– Які пісні у вашому репертуарі?
– У репертуарі фольклорного колективу загальноукраїнські народні пісні. А ще у нас створена вокальна група, яка залюблена в сучасну ліричну пісню. Є різні номери: дитячі, художнє читання.
– Нема сумніву, що вас знають не тільки у своєму окрузі чи територіальній громаді, а й поближніх околицях.
– Ми брали участь і в обласних заходах, у тому числі у славнозвісному традиційному фестивалі «Поліське літо з фолькльором», що відбувається в м. Луцьку. Були «На День рушника», «На День сала», наш колектив слухали учасники всеукраїнської сільськогосподарської виставки, яка проходила в обласному центрі Волині. Завжди присутні і на заходах, які організовуються в р-ні. Минулого року побували у Новому Загорові колишнього Локачинського, нині Володимир-Волинського р-ну, де проходив фестиваль повстанської пісні. Не обминули своєю увагою і ще одного заходу, що організувала Торчинська громада під колоритною назвою «Барви осені». Жалко, що цього разу він відбувався без керівника відомого усьому світові Заслуженого ансамблю пісні і танцю «Колос» Олександра Огородника.
– Тобто, Ви не прив’язані лише до свого Пустомитівського старостинського округу чи славнозвісної Горохівської територіальної громади?
– Ні, куди нас запрошують, туди і їдемо. Карантин коронавірусний дещо вибив нас зі звичного графіка. У час пандемії людям, безумовно, не до пісень та веселощів. Та, може, дасть Бог, ця біда відійде від нас і ми знову почнемо веселитися, як сьогодні під час святкування Дня Горохова.
– Маєте підтримку з боку нинішнього старости, а вчорашнього сільського голови Ярослава Зеленського?
– Безперечно. Він нас завжди підтримує, завжди. Допомагає з транспортом. Він у нас і співає. Співають із дружиною дуетом. І їхні доньки Наталя та Оксана також брали участь в художній самодіяльності. Я вам скажу, що село наше співуче. Є таланти і є з чого почерпнути. До слова, підтримував нас і попередник Ярослава Миколайовича Микола Костюк. Він і зараз підтримує з нами зв’язок. Коли бачить в Ютубі чи в Інтернеті, то обов’язково лайкає. А це дуже й дуже надихає.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото Віктора РАЙОВА: сільські аматори.