100 років тому
Земля і мир
«При заключення мира отримала Україна землі, належні з давніх-давен для українського народа і замешкалі виключно українцями, це є Підляшшя й Холмщину. З цим не хочуть погодитися поляки. Їм все здається, що сусіди мають їм тільки служити… Віри людям ніхто не відбирає: проти католиків українці не борються, бо українців 10 млн (7 млн – греко-католики), а римо-католиків – лише 3 млн осіб. Українці виступають лише проти польських агітаторів, які бунтують населення і яких польські пани все держали і держать за це».
(«Мир», 1919 р.).
80 років тому
Апатія інтелігенції
«Лише в одному можемо погодитися з твердженнями деяких наших противників: інтелігенція майже не бере участі в суспільному житті, її майже немає. Що ж сталося? Де поділася наша інтелігенція? Громадське життя на Волині має одну трагічну дату: 1930 р., коли інтелігенція повірила і… зазнала великого розчарування. Тому: здобути краще «завтра» можна не в романтичних, хоч і шляхетних, мріях, але лише в спільному організованому марші, лише в масовій участі в легальних громадських організаціях, а бути осторонь – це всупереч самій природі інтелігенції».
(«Волинське слово», 1939 р.).
20 років тому
Де валюта?
«Під головуванням Бориса Клімчука відбулося спільне засідання координаційного комітету по боротьбі з корупцією, організованою злочинністю та комісії з питань повернення з-за кордону валютних цінностей. Начальник управління податкової міліції Костянтин Рупчев повідомив: 107 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності отримали 2 млн доларів США, а повернули в Україну лише 100 тис. «зелених»… Крім того, визнано роботу по боротьбі з корупцією в м. Нововолинську (голова виконкому Віктор Сапожніков) незадовільною».
(«Досвітня зоря», 1999 р.).
5 років тому
Кого на губернатора?
«Голова облдержадміністрації Григорій Пустовіт розповів , хто після Революції Гідності претендував на цю посаду: «Коли на рівні столиці відбувалися консультації, то з тих чи інших причин вибір впав не на моїх однопартійців із «Батьківщини» Олега Кіндера чи Романа Карпюка, а не мене. Хоча в процесі обговорення називалися й інші прізвища… Наприклад, мера Нововолинська Віктора Сапожнікова».
(«Волинська газета», 2014 р.).
Підготував Сергій ШРАМЧУК.