80 років тому
На боротьбу з перекупниками
В останні часи існує велика кількість купців-посередників, що тільки й чекають на грошову потребу селянина, щоб за безцінь закупити в нього часом і останню корівчину, свиню, овечку або теля. Аби запобігти тому, у Варшаві засновано так звану Касу Торгову. Її ціллю і завданнями є скуповувати, а також приймати від рільників, організацій і кооперативі м’ясо по цінах, що в той день платить Варшава. По одержанні вагона худоби Каса сама її продає і в той же день продажі висилає гроші за товар.
(«Рільник», 1935 р.)
70 років тому
Повертаються додому
Під час німецької окупації фашисти вигнали на каторжні роботи в Німеччину коло 20 тисяч громадян Волинської області. Серед них більша половина жінок і дітей. За останній час багато волинян повертається у міста і села вже повернулося 3 тис. 300 чоловік. Їх тепло зустріла батьківщина. Держава надає допомогу у влаштуванні на роботу та одноразові допомоги грішми.
На фото: ті, хто чекає повернення додому, Берлін, 1945 р.(щоправда, додому захотіли повертатися не всі – близько 450 тис. остарбайтерів і полонених із СССР залишилися на Заході).
(«Радянська Волинь», 1945 р.)
60 років тому
Заможне життя
1955 рік приніс нашому колгоспу великі доходи, які зросли в порівнянні з минулим на 200 тисяч карбованців. Колгоспники артілі лише авансом отримали по 2 кг хліба. В остаточний рахунок вони одержали ще стільки ж зерна та по 3 карбованці грішми. Великий жовтень приніс для нас, хліборобів, щасливе заможне життя.
(«Прапор перемоги», 1955 р.)
50 років тому
Комуністичне виховання
Політична література відіграє важливу роль у комуністичному вихованні трудящих, в піднесенні їх ідейного і культурного рівня. Увагу читачів у Ковельській бібліотеці привертають книжкові виставки «Вивчайте матеріали Пленумів», «Комунізм – мета трудящих усього світу». Цікавляться літературою різні верстви населення: і робітники, і колгоспники, і службовці. Багато своїх слухачів мають гуртки політичної освіти і пропаганди.
(«Прапор перемоги», 1955 р.)
15 років тому
«Аби Маяки були Маяками»

У свої 33 роки Ігор Ярмольський вже сьомий рік працює Маяківським сільським головою. На утриманні очолюваної ним громади 7 сіл, де проживає майже 5 тис. жителів, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, Будинок культури і клуб, середня школа, музична школа, дитсадок, виробниче управління житлово-комунального господарства. І скрізь він встигає побувати, з усіма зустрітися, всьому дати лад. За що і користується повагою та авторитетом у своїх виборців, а також у колег з інших районів області. Вони й обрали Ігоря Петровича секретарем Волинського осередку Спілки лідерів владних структур України.
(«Досвітня зоря, 2000 р.)
10 років тому
Центральний ринок як дзеркало міської влади
Стихійна торгівля на тротуарах уже намуляла око: продавці з пристосованими прилавками з усіх боків окупували прилеглу до ринку територію та вул. Богдана Хмельницького і Замкову. Коли громадськість вустами журналістів починає з цього приводу обурюватися, то влада чемно відповідає: це ж робочі місця для людей, які годують сім’ї. Але всім відомо , що біля цих дрібних підприємців «годуються» і чиновники, і муніципали, і бізнесмени. Незаконні побори – явище буденне.
(«Волинська газета», 2005 р.)
За матеріалами Державного архіву у Волинській обл.
підготувала Наталія ГЛАВНІЧЕК.