«Священний грааль» Волинської митниці

А вже у п’ятницю, щойно ввімкнулися диктофони та відеокамери, Андрій Іванович зізнався: хоче відкрити «священний грааль» (чи то пак – «кубло гріховності»), в яке перетворилася митниця.

Серед першого, про що розповів Андрій Андрейків, – зловживання під час ввезення з-за кордону транспортних засобів. І не якихось беушних тракторців, а елітних іномарок, чимало з яких вартували понад 100 тис. дол.!

Якби такі машини перевозити легально, довелося б сплачувати до українського бюджету чималеньке мито (десь потрійну вартість машини). А навіщо? Легше купити за кордоном автівку, поближче до польсько-українського кордону її розібрати на кузов та деталі, перевезти через митницю як металобрухт і на території України знову «воскресити» машину, «доукомплектувавши» її всією необхідною документацією.

Масштаби автомобільних махінацій вражають: лише за 2012-2014 рр. таким ось чином до України через Волинську митницю було ввезено 2 тис. 240 «БМВ», серед яких більшість «Х5» і «Х6», 1 тис. 770 «Ауді», де майже всі – «А6» і «Q7», 1 тис. 212 мерседесів «Бенс», а також 585 вольксвагенів. 

– Звісно, ми взялися досліджувати матеріали і з’ясували: впродовж усіх трьох років компанії, котрі були «підв’язані» до незаконних промислів, фактично одні й ті ж. Мало того, частина з них або на стадії банкрутства чи ліквідації, або відсутня за місцем юридичної адреси, або взагалі фігурує у кримінальному провадженні.

За розмахом порушень не відстають від автомахінаторів і ті, хто перевозить продукцію іншого призначення. Хоча принцип той же: по максимуму здешевити товар, аби по мінімуму сплатити мито.

– Не так давно ми отримали документи про ввезення з Польщі «гуманітарки», яка нібито вартує 900 євро. Однак весь 20-тонний вантаж складався з нового брендового одягу, орієнтовна ціна якого – майже 80 тисяч євро, – навів іще один із кричущих прикладів головний митник Волині.

Системним стало також бажання ділків цілком законно… оминати закон. Бо якщо дозволяється без сплати мита перевозити одній людині товару до 50 кг вартістю до 500 євро – ділок підсаджує до себе «лівих пасажирів», без порушень лімітів ввозить валюту або товар, і невдовзі «підсадні качки» з числа місцевих жителів уже з винагородою, а перевізник – із чималою партію продукції, транспортованою «на халяву».

Цинізм махінацій із «підсадними качками» теж уже виходить за всі межі, обурено розповів Андрій Андрейків:

– Нещодавно у двох бусиках дев’ятеро людей везли з Польщі до України три тисячі нових мобільних, дві тисячі акумуляторів до них, захисну плівку. Ми зв’язалися з фірмою, котра ці телефони продала, і встановили: покупцем товару були зовсім інші особи. Тож аби протидіяти таким схемам, необхідні зміни до чинного законодавства.

Ще гірше, коли бізнесмени наживають на здоров’ї людей: закупляють у країнах ЄС прострочені продукти, підробляють термін їх придатності і без докорів сумління годують українців зіпсутими харчами. В цукровій галузі замість дати розвиватися місцевим аграріям завозять на десятки мільйонів гривень цукор-сирець і теж – без сплати мита.

«А чи так само процвітає вже традиційна для Волині тютюнова контрабанда?» – поцікавилися журналісти. Виявляється, ні! Волинська митниця під керівництвом Андрія Андрейківа і тут демонструє хороші показники. Були випадки, що доводилося повертати по 150-200 автомобілів у день. Від перевізників, звісно, лунали нарікання та погрози. Від колег із польської сторони (зокрема – й Міністерства фінансів РП) надсилалися подяки за високу результативність роботи. 

Навіть повітряна контрабанда тютюну – і та не лишилася без уваги головного митника Волині:

– Коли в селі Промінь Луцького району розбився літак із білоруськими цигарками, ми провели службове розслідування, за результатами якого було звільнено вісім працівників та порушено чотири кримінальні справи. 

Не змогла «Волинська газета» оминути й проблеми бурштину. Але так само, як нещодавно прокурор Волинської області Дмитро Чепіжак нарікав на недолугість законодавства, так само й Андрій Андрейків зізнався: бурштин постійно вилучається, іноді – по 40-60 кг. Потім відбувається суд – і слуги Феміди приймають рішення: повернути сонячний камінь його власнику.

– Наші закони дозволяють без будь-яких пересторог вивозити з України бурштин, якщо, по-перше, його наявність перевізник попередньо задекларує (чи просто усно повідомить) і, по-друге, – якщо вартість цього бурштину не перевищуватиме (уявіть собі!) десяти тисяч євро, – зазначив Андрій Андрейків.

От і виходить: достатньо роздобути напівдорогоцінний камінь, в котрійсь із «шарашкіних контор» виписати папірець, що той бурштин вартує 9 тис. 999 євро, і – спокійненько вивозь.

Та найсумніше, що всі наведені факти обкрадання держави та нас із вами, – це лише піщинки навіть того, що загалом відбувається на митницях Західного регіону. А уявляєте масштаби в межах України? А плюс морськими та повітряними просторами?

Тому, як зізнався Андрій Іванович, доводиться наступати на мозоль багатьом структурам і персонам. І що болючіше наступаєш, то гучніше лунають заяви про «корупцію на митниці».

– Ми спеціально відстежили походження тих громадських організацій, від яких на нашу адресу лунає найбільше критики та звинувачень. І от цікаво: фактично вони керуються власниками офшорних компаній, які упродовж попередніх років займалися нелегальним перевезенням товарів, ухилялися від сплати податків, навмисно занижували ціну імпортованого товару тощо – тобто замішані в усіх вищезазначених махінаціях, – офіційно заявив Андрій Іванович.

Зізнався він і в тому, що є факти спланованої «підстави». Як приклад – виявлення у митника із ПП «Устилуг» хабара у 30 тис. грн, отриманого за нібито сприяння в перевезенні будівельної суміші вартістю в 7 тис. грн. Хіба не спеціально підісланий перевізник здатен піти на таку абсурдну «домовленість»?

– А те, що нинішній колектив Волинської митниці на правильному шляху і що реально протидіє корупції, підтвердило опитування, проведене закордонними соціологічними центрами. Воно показало: з усіх областей України тільки на Волині керівники підприємств заявили, що рівень корумпованості в області знизився, – наголосив Андрій Андрейків.

«Якщо така результативність, чому дотепер головний митник Волині не позбувся додатку «в. о.» та чи мав із цього приводу розмову з керівниками Державної фіскальної служби України? Як коментує чутки про ймовірну появу на Волинській митниці нового очільника та чи готовий із ним співпрацювати? На випадок свого звільнення чи має пропозиції зайняти іншу посаду?» – в підсумку розмови поцікавилися журналісти.

– Я успішно пройшов співбесіду в голови та заступника ДФС. Голова Волинської облдержадміністрації теж, наскільки знаю, погодив моє призначення. Тому, припускаю, зволікання пов’язані зі зміною керівництва ДФС, – зауважив в. о. начальника. – Щодо пропозицій на іншу посаду – так, надходили, очолити не меншу, ніж Волинська, митницю. Я відмовився. Не через якісь особисті амбіції. Просто мушу виконати ті завдання, які, прийшовши на Волинь, поставив: перше – контрольні заходи правоохоронного характеру (тобто всі справи, пов’язані з порушеннями, зловживаннями, корупцією тощо); друге – реорганізація особового складу задля неможливості повернення та митницю осіб, замішаних на злочинах. А щодо Романа Микитюка… Скажу відверто: Ягодинська митниця була фактично філією Компартії України. Тож моя позиція однозначна: не можна призначати на керівні посади представників старої системи. До того ж, кримінальні справи щодо 15-ти посадовців Ягодинської митниці (їхню вину доведено в суді й оголошені вироки) стосуються якраз того періоду, коли ними керував Роман Микитюк. Тому з людьми таких «ціннісних орієнтирів» я працювати не буду. А оскільки це вже перетворюється в якусь систему, то напевне – й у такій системі працювати відмовлюся. Однак ми продовжимо з нею боротися: іншими методами, більш радикальними в соціальному та політичному планах.

P. S. А якими саме, скоро, вочевидь, почуємо. Бо вже у вівторок, 23 червня, стало відомо: очолити протидію незаконним схемам і сприяти наповненню бюджету спробує тепер 41-річний Дмитро Якобчук, який майже половину життя провів на митниці. Починав із простого інспектора, далі впевнено просувався кар’єрними сходинками. Коли Ягодинською митницею керував Роман Микитюк, Дмитро Якобчук піднявся аж до заступника начальника митного поста Ягодинської митниці, аналогічну посаду обіймав і на Волинській митниці. Однак новопризначений начальник наразі ще з додатком «в. о.». А першим заступником у нього – Андрій Андрейків.