Національне антикорупційне бюро України повідомило про затримання в Іспанії колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони, якого розшукують у справі про зловживання при закупівлі вантажних автомобілів для армії. Мова йде про Олега Гладковського (Свинарчука), якого звинувачують у зловживаннях на суму 17 млн грн.
Це все історія з махінаціями в порошенківській імперії «Богдан моторс», співвласником акцій якої був багаторічний директор луцького заводу та ексгубернатор Володимир Гунчик.
Отже, в Іспанії правоохоронними органами затримано колишнього першого заступника секретаря РНБО, який також обіймав посаду Голови Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу та розшукувався НАБУ з червня 2024 року.
В НАБУ зазначили, що вирішується питання щодо екстрадиції Гладковського-старшого, також відомого як Олег Свинарчук, до України.
«Дзеркало тижня» деталізує:
«Олег Гладковський проходить у справі спільно з ексзаступником міністра оборони Ігорем Павловським та колишнім директором департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Андрієм Араптановим. За даними слідства, експосадовець використав надану йому владу і службове становище для отримання неправомірної вигоди структурою, в якій він є кінцевим власником. Йдеться про ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», якому Олег Гладковський забезпечив включення до державного оборонного замовлення та закупівлю вантажних автомобілів підвищеної прохідності МАЗ 6317 (Богдан 6317) за завищеними цінами в дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2», що входить до складу ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс».
Також НАБУ встановило, що Олег Гладковський не задекларував доходи дружини, отримані нею від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі Києва у 2016-2018 роках. Сума коливалась від 47,5 до 63 тисяч доларів США в рік.
Нагадаємо, у лютому 2019 року команда Bihus.Info опублікувала розслідування про масштабні розкраданні в «Укроборонпромі», до якого причетні посадові особи, наближені до Президента Петра Порошенка. Йшлося про сина Олега Гладковського, Ігоря Гладковського, його друга і безнес-партнера Віталія Жукова, а також Андрія Рогозу.
До цього газета «Дзеркало тижня» також опублікувала низку розслідувань про розкрадання в оборонному секторі, зокрема, «Троянські коні «Укроборонпрому» та «Мародери країни відрубаних рук».
19 жовтня 2019 року Вищий антикорупційний суд заарештував Олега Гладковського, який з 2015 по 2019 рік був першим заступником секретаря РНБО, з можливістю внесення 10,6 мільйона гривень застави. Через два дні за нього внесли заставу.
У травні 2020 року САП повідомила про зміну підозри Олегу Гладковському у справі про зловживання з оборонним замовленням і збільшила суму інкримінованих збитків з 10,62 мільйона гривень до 17,44 мільйона. У липні 2021 року справу передали до суду.
У березні 2022 року ВАКС передав заставу на потреби ЗСУ, а Олега Гладковського відпустили під особисте зобов’язання. Після цього експосадовець перестав приходити на судові засідання, а за інформацією НАБУ і САП, виїхав з країни. Однак лише у квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив його в розшук».
І хоча про маєтки клану Гладковських в Іспанії було відомо з публікацій в українських медіа, тривалий час його ніхто не чіпав. Нарешті іспанські правоохоронці прокинулися.
У той же час спочатку Петро Порошенко ніби то був серед співзановників корпорації «Богдан Мотрос», а потім акції переписали на Олега Гладковського (Свинарчука). Виробничі потужності корпорації дозволяли сьогодні виготовляти 120-150 тисяч легковиків, до 9 тисяч автобусів та тролейбусів у всіх класах, а також щонайменше 15 тисяч вантажівок та спеціалізованої техніки. Заводи компанії розташовані у Луцьку та Черкасах. В липні 2021 року корпорція була визнана банкрутом, розпочато процедуру ліквідації.
Щодо ексгубернатора Володимира Гунчика, то він мав прямий стосунок і до Петра Порошенка, і до Олега Гладковського (Свинарчука), і до луцького автозаводу, де працював секретарем комітету комсомолу в 1983-1986 рр., а до 1987 р. – начальник енергосилового цеху ЛуАЗу.
В часи Перебудови Володимир Петрович потрапив у компартійну номенклатуру: у 1987-1989 рр. інструктор організаційного відділу Луцького міського комітету компартії України та інструктор промислово-транспортного відділу Волинського обласного комітету кпу.
Потім повернувся на автозаводу: головний енергетик, заступник головного інженера з ремонту обладнання і екології. 16 серпня 1995 р. він уже директор Луцького автомобільного заводу. А після перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод» з січня 1996 р. по вересень 2000 р. обіймав посаду голови правління. Наступних 4 роки Володимир Гунчик працював на посаді генерального директора ВАТ «Луцький автомобільний завод».
Із вересня 2004 р. і до 2008 р. голова Наглядових рад ВАТ «ЛуАЗ» і ВАТ «Луцький автомобільний завод», наступних 2 роки – віце-президент з виробництва корпорації «Богдан Моторс». У 2009 році – генеральний директор ВАТ «Луцький автомобільний завод».
У 2011-2014 роках Володимир Гунчик не просто акціонер, а ще й заступник президента корпорації «Богдан Моторс», виконувач обов’язків директора дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» та повноцінний керівник.
На президентських виборах 2014 р. він був керівником обласного штабу Петра Порошенка, і після перемоги останнього отримав посаду голови Волинської облдержадміністрації. Але працював настільки погано, що викликав невдоволення не лише волинських майданівців, які його неодноразово пікетували, а й Банкової. Врешті, 22 березня 2028 р. Петро Порошенко таки усунув його з посади, і потім Володимир Гунчик із політичного небосхилу області зник.
Чи знав він про махінації Олега Гладковського в корпорації? Чи брав у них участь? На ці запитання слідство поки не дає ніяких відповідей.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото «Дзеркала тижня», Вікіпедії та ІА «Волинські новини»: колаж про Олега Гладковського; МАЗ 6317 (Богдан 6317); Петро Порошенко і Володимир Гунчик під час передвиборного турне кандидата в президенти в м. Луцьк.