У ніч із 24 на 25 березня
неподалік м. Рівне двома пострілами з пістолета Макарова вбито керівника
«Правого сектора» по Західній Україні Олександра Музичка, відомого як Саша
Білий.
Цей громадянин став широко
відомим після появи з автоматом Калашникова на сесії Рівненської облради, а
також застосуванням фізичного насильства щодо одного з місцевих прокурорів. Мало
того: Олександр Музичко встиг посваритися з керівництвом Генпрокуратури в особі
свободівця Олега Махніцького та МВС (очолює відомство Арсен Аваков із
«Батьківщини»). А після того, як відео зі сценами насильства активно
використовувалося не лише вітчизняними медіа, а й пропагандою Росії, де в такий
спосіб намагалися підтвердити «звіряче обличчя бандерівців», Генпрокуратурою РФ
було відкрите кримінальне провадження щодо Олександра Музичка. Йому пригадали
«старі грішки»: участь у першій чеченській війні на боці повстанців та служба в
особистій охороні Президента Ічкерії, генерал-майора авіації Радянської армії
Джохара Дудаєва (вбитого внаслідок спецоперації спецслужб внаслідок
застосування високоточної ракети з наведенням на сигнал мобільного телефону
жертви).
Взагалі, Саша Білий – особа доволі неоднозначна. Він народився
19 вересня 1962 р. у м. Кізель Пєрмской обл.. РФ у родині репресованих
сталінським режимом. Після строкової служби в військах ППО у Тбілісі (Грузія)
повернувся в Росію, а з набуттям Україною Незалежності повернувся на історичну
Батьківщину та отримав українське громадянство. О селився на Рівненщині,
створив та очолив місцевий осередок Спілки незалежної української молоді (у
Луцьку на той час СНУМ очолював Руслан Тимощук, нині – заступник керівника
«Правого сектора» Волині).
Олександр музичко під час ГКЧП 1991-го створив на Рівненщині
перший загін самооборони, у 1994 р. воював на боці Джохара Дудаєва з
російськими окупантами Ічкерії в загоні Шаміля Басаєва. У 1995-2005 рр. мав
проблеми з Законом: за підозрю в пограбуваннях та вимаганнях притягався до
кримінальної відповідальності, а в 2003 р. отримав перший термін ув’язнення.
У 2012 р.і Олександр Музичко балотувався в народні депутати
України по 153-му виборчому окрузі (з центром у м. Рівне), але невдало: здобув
лише 1,14% голосів.
Зоряним часом для Саші Білого став Євромайдан, де він став
найближчим помічником Дмитра Яроша та забезпечував формування загонів «Правого
сектора» в усій Західній Україні. Подейкують, що це саме він забезпечив перший
крупно масштабний наступ на волинський «Білий дім», у результаті чого лише
«пакт про перемир’я» між тодішнім головою облдержадміністрації Борисом
Клімчуком та представниками Євромайдану Євгеном Мельником, Ігорем Гузем і
Володимиром Бондарем зберіг у Луцьку і споруду органів влади області, і життя
та здоров’я громадян, адже штурму так і не відбулося.
…І ось жертвою кілерів став сам Олександр Музичко. Його
викрали в нічному розважальному закладі «Три карасі» в с. Бармаки Рівненського
р-ну сусідньої області невідомі особи, які прибули в цей заклад трьома
мікроавтобусами. Жертву вивезли за село, поклали на землю, скувавши руки
наручниками, і розстріляли двома пострілами впритул. Є інформація і про
поранення в ногу. Розірвана сорочка свідчить, що вбивці пересвідчилися, чи
немає під одягом жертви бронежилета.
Кому була вигідна смерть Саші Білого?
МВС за фактом убивства вже розпочало розслідування
кримінальної справи. Проте відповідь слід шукати не тільки в цій установі.
Бо незадовго до своєї загибелі Олександр Музичко, попросивши
захисту в СБУ, заявив:
«Керівництво Генпрокуратури і МВС України прийняли рішення
про моє фізичне знищення, або захопленні і видачі мене Росії, для того, щоб
потім все звернути на спецслужби РФ. Для проведення цієї операції вже створений
спецзагін».
Чи мають підстави про мотиви вбивства, які оприлюднив за 10
днів до своєї смерті Саша Білий, встановить розслідування. Але що цей випадок
знову привнесе ескалацію в внутрішньополітичного життя України – можна не
сумніватися.
Як і в тому, що часом краще промовчати, ніж щось сказати.
Покійний керівник «Правого сектора» після публічного виклику силовикам на
персональній сторінці в одній із соцмереж написав: «Хочете мене «грохнуть» – приїжджайте,
з нетерпінням вас чекаю!».
І приїхали… І – «грохнули»… Й охоронці не врятували…
А сьогодні на брифінгу в Києві перший заступник міністра внутрішніх справ України Володимир Євдокимов розповів, що член ОЗУ, оголошений раніше в розшук, Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий, був смертельно поранений під час затримання, оскільки відкрив вогонь у бік правоохоронців. Про це пише “Інтерфакс-Україна“.
– Коли затримували, він був іще живий. “Швидка”, яку викликали, констатувала смерть”, – розповів він.
За словами Євдокимова, в ніч із 24 на 25 березня співробітники ГУБОЗ, зокрема спецпідрозділи “Сокіл”, проводили спецоперацію на території Рівненської області з затримання членів ОЗУ.
– Було затримано трьох осіб із числа ОЗУ, – розповів Євдокимов.
При цьому він наголосив, що Музичко під час затримання відкрив вогонь, і співробітники міліції у відповідь почали стріляти по ногах, а потім, під час самого затримання, лунали постріли.
Євдокимов розповів, що у трьох членів угруповання був автомат Калашникова і ПМ.
– Під час цього затримання Музичко на крики “Стояти! Міліція!” втікав, вистрибнув у вікно й відкрив вогонь у співробітника спецпідрозділу “Сокіл”, – сказав він.
Він зазначив, що куля, випущена Музичком, влучила співробітникові “Сокола” в окуляри, а потім застрягла в касці, у відповідь поранений міліціонер почав стріляти по ногах утікача. Потім, під час самого затримання, була боротьба й лунали постріли.
Також Євдокимов повідомив, що трьох членів ОЗУ затримали й доправили до Києва. З ними проводять слідчі дії.
– У діях членів ОЗУ вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 257 КК – бандитизм, – сказав він.
Також правоохоронець звернувся до жителів області для детальнішого розслідування фактів діяльності цього угруповання.
Взагалі ж, сусідня Рівненщина вже
здобула сумну відомість своїми експресивними представниками ультраправого
спрямування, які після емоційних висловлювань на чужу адресу потім самі стають
жертвами. Пригадаймо, як Василь Червоній як голова облдержадміністрації
спересердя заявив, що не допустить приїзду на Рівненщину російського патріарха,
хай би грім ударив. Але 4 липня 2009 р. під час відпочинку на ставку біля с.
Деражне Рівненського р-ну знялася буря, вдарив грім, який смертельно вразив
Василя Михайловича…
Наш кор.
На фото: Саша Білий в студії
місцевого телеканалу; мертвий Олександр Музичко на місці загибелі; волинський
«Правий сектор» штурмує споруду УМВСУ; один із найближчий соратників Саші
Білого – лучанин Павло Данильчук – після захоплення тодішнього голови
облдержадміністрації Олександра Башкаленка; Василь Червоній, який загинув
внаслідок громового розряду.