22 квітня у м. Володимирі на розі вул. Устилузької та
Драгоманова демонтували есесесерівський пам’ятник воїнам-танкістам. «Радянський
танк пішов на зустріч «русскому караблю»! – відреагував народний депутат
України Ігор Гузь. А чим завершиться декомунізація луцького меморіалу?
Танк Т-34 було встановлено на постаменті на розі вул.
Устилузької і Драгоманова у м. Володимирі у 1981 р. Чомусь до 40-річчя від
початку нападу третього рейху на радянський союз. Крім цього, монумент зробили
і для вшанування пам’яті воїнів 41-ої танкової дивізії ркка, яка у 1941 р. дислокувалася
у цьому місті і була вщент розгромлена підрозділами вермахту в перші години
війни. На озброєнні в танкістів комдива полковника Петра Потапова було аж 415
танків, Більшість Т-26, кілька навіть новітніх КВ-2, і – жодного зразка Т-34.
Але носії комуністичної ідеології, особливо на тлі масових протестів польської «Солідарності»
проти окупаційного режиму ПНР, вирішили взяти на складах саме Т-34, який до
дивізії і м. Володимира-Волинського ніякого відношення не мав. Ні в 1941 р., ні
в 1944 р., коли прийшли «другі совєти»…
Але старий радянський танк, який знаходився на
постаменті, встановили на постаменті з гарматою, розвернутою в бік Польщі…
Цього, вочевидь, не знала більшість місцевого
населення. А влада або знала і не хотіла ламати заскорузлі стереотипи, або теж
не відала про правду минулої світової війни та символи визволення…
Тому в Княжому граді демонтажеві передували численні та
багаторічні обговорення і суперечки. Проте процес затягнувся: історики та
видатні діячі міста неодноразово висловлювалися за його знесення, але політики
і громадськість вирішували, що «питання не на часі». Можливо, що тривалий час
владу в місті очолював Петро Саганюк? Що рухівцю Павлові Мамедову не вистачило
духу та часу? Що в місті досі мешкає чимало радянських офіцерів-відставників?
Тим паче дивно, що аналогічний танк у м. Луцьку біля Свято-Миколаївської
церкви ПЦУ та «Північного» базару демонтували ще в 1991 р., а в Княжому граді
стара радянська броньована техніка збереглася і навіть після початку чергового
нападу рашистів на Україну 24 лютого 2022 р.
І тільки міський голова Княжого граду Ігор Пальонка,
заручившись підтримкою народного депутата Ігоря Гузя, зміг відправити
радянський танк Т-34 слідом за «русскім карабльом». Щоправда, й танк цей суто
радянським теж вважати важко, адже один із символів перемоги над нацизмом у
Другій світовій війні сконструював на Харківському танковому заводі Михайло
Кошкін…
Утім, кремлівська кліка буквально скомуніздила всі
символи перемоги над третім рейхом у війні 1939-1945 рр., тож нині всі ці п’ятикутні
зірки, серпи-молоти, червоні прапори і згадки про «вєлікую атєчєствєнную вайну»
– це один із елементів ворожої пропаганди. І в час, коли захисники України
віддають своє життя на фронтах в завзятій боротьбі з носіями «русского міра»,
коли від ворожих бомб, снарядів і ракет у тилу гинуть мирні люди, настала пора
назавжди розірвати пуповину радянського минулого.
Це нарешті усвідомили і в Княжому граді. І ось настало
21 квітня 2022 р., коли під час засідання виконкому КП «Полігону» доручили «здійснити
заходи щодо тимчасового демонтажу та забезпечення відповідного зберігання
демонтованих знаків».
Як повідомив автор проєкту рішення, головний архітектор
міста Тарас Киба, спершу відповідне звернення щодо їх демонтажу необхідно
було направити до обласної військової адміністрації, яка і надала дозвіл на
демонтаж, за умови забезпечення належного зберігання демонтованих пам’яток, аж
доки не буде прийнято порядок щодо вилучення таких об’єктів з переліку об’єктів
культурної спадщини.
Але рішення було ухвалене. Практичні роботи
розпочалися приблизно о 9 ранку 22 квітня. Тут слід зробити суттєве зауваження:
якраз на день народження ідейного натхненника нинішніх московських окупантів,
апологета войовничого атеїзму та натхненника масового терору проти українців – творця більшовицького
перевороту в росії в листопаді 1917 р. владіміра лєніна!
«Танк, який гарматою направлений у сторону Польщі,
демонтували за допомогою трьох вантажних кранів. Та процес виявився тривалим. 30-тонний
танк не хотів зрушити з «насидженого місця», але, після двогодинних зусиль
комунальників – все ж, піддався. Після зняття з п’єдесталу танк помістили на
навантажувач та повезли в бік військової частини. Його помістять там на
зберігання», – написали очевидці з числа працівників порталу «Буг».
Як пише цей же ж інформаційний ресурс, зносити могилу братських
радянських воїнів, пам’ятник на честь радянських воїнів, партизанів,
підпільників на центральній площі поки повністю не будуть. Наразі вирішили
демонтувати бронзові елементи з радянською символікою на меморіальних стелах. Після
чого їх також передадуть на зберігання до місцевого історичного музею. Самі ж
пілони, згідно з рішенням, мають демонтувати до 1-го червня.
Крім цього, до 1 червня у м. Володимирі повинні
демонтувати і пам’ятник невідомим воїнам по вул. Устилузькій, встановлений у
1966 р.
Таким чином, Княжий град реальними діями показав, що
Світле Христове Воскресіння треба зустрічати не лише з очищеним сумлінням, але
й з вільними вулицями та площами від червоно-рашистських символів.
Головне тут – не впасти в ейфорію та не повторити
помилок лучан у 1991 р. Тоді також рішенням виконкому вирішили та демонтували в
обласному центрі кілька символів імперського минулого. Зокрема, постамент із
артилерійською гарматою на кільці вул. Шевченка і Набережної, а також
аналогічний танки Т-34 біля «Північного» базару.
Згодом виявилося, що багатотонну конструкцію з
високолегованого та дуже дорогого металу
активісти через чиновників продали на металобрухт за ціною… іржавих консервних
банок. Ні Анатолій Поха, ні його заступник Олег Максимович, який безпосередньо
курував демонтаж Т-34 із номером 34 на башті та його продаж, так і не пояснили
цю дуже дивну різницю в цінах…
Схожу оборудку років 10 тому намагалися прокрутити і спритники з Локач, де на балансі місцевого ЖКГ перебував монумент із самохідною гарматою на постаменті. За якісь копійчані борги цього комунального підприємства львівські ділки були готові забрати собі майже 50 тонн металу, але в останній момент були зупинені…
Втім, ця ложка дьогтю в бочці меду процесу
декомунізації зіпсувати не може. «Радянський танк пішов на зустріч «русскому караблю»!
– цілком доречно відреагував на подію народний депутат України Ігор Гузь.
На черзі очищення від жахливого минулого та його
сьогоднішніх апологетів – Луцька міська рада, до якої скерована петиція лучан
щодо повної декомунізації меморіалу «Вічна слава» на пр-ті Василя Мойсея до 9
травня. Раніше мер міста Ігор Поліщук пообіцяв це зробити, нагадавши, що
потрібне погодження від начальника обласної військової адміністрації Юрія
Погуляйка.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото порталу «Буг»:
потужна техніка знімає з постаменту танк Т-34.