Із кожним днем питання безпечности соціальної мережі “Telegram” набуває все більшого і більшого ажіотажу серед української спільноти. Упродовж останніх років багато експертів та аналітиків пробують довести населенню всю небезпеку телеграма та його вплив на інформаційну війну, та чи це результативно?
Згідно із дослідженням Kantar, у другій половині 2023 року телеграмом активно користувалося 88% українців. Сьогодні їхня кількість продовжує значно зростати. Для порівняння, чисельність користувачів Viber — 60%, Facebook — 45%, Instagram — 37%, Youtube — 32%, TikTok — 18%. Саме в умовах великої війни телеграм став для українського населення ’’головою’’ у новинному просторі, помітно випередивши інші інформаційні канали. Недарма кажуть, що це один з найудаліших російських проєктів.
Ілюстрація: USAID.
Для зіставлення, у 2021 році, за статистикою Міністерства інформаційної політики України, телеграм використовували для читання новин близько 25% населення. Це втричі менше, ніж зараз. Є кілька головних причин цьому: зручність, оперативність низки каналів, швидкість завантаження повідомлень і найголовніше — задекларована відсутність цензури та реклами, яка присутня на інших платформах.
Започаткування соцмережі: хто такий Дуров?
А що ж не так із платформою, запитання досі актуальне. Отож, співзасновником телеграма є громадянин рф, ОАЕ та Франції — Павєл Дуров, третій найбагатший російський мільярдер, 17 у світі (ред. — за версією Forbes, 2022), неодноразово нагороджений стипендіями від путіна. До того ж Дуров є одним із співзасновників соцмережі ’’Вконтакте’’, яку вдалося заборонити на законодавчому рівні в Україні в час каденції Порошенка. Із самого початку телеграм створювали винятково для громадян рф на території їхньої країни та звичайно ж за рублі.
Ілюстрація: Forbes.com
Ще до початку воєнних дій на сході України, у 2013 році Дуров виступив на підтримку Євромайдану та засудив дії російських військових. Не змінив він своєї думки й на початках великої війни з 24 лютого 2022 року. Із його слів, він не надавав жодних даних про українців російській владі та ніякого зв’язку з агентурою ФСБ не мав. Утім, після 2014 року Дуров усе ж відвідував росію неодноразово. Не зважаючи на те, що Дуров неабияк виявляв свою «опозиційність», телеграм продовжував мати російських інвесторів. Один із прикладів таких інвестицій відбувся у березні 2021 року, коли «Альфа-Капітал» викупили облігації телеграм на суму близько одного мільярда доларів, завдяки яким Дуров таки зміг закрити борги компанії.
Обмеження соцмережі в Україні
Зазначимо, що рішення про обмеження телеграма в Україні вже приймали, проте тільки в органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури. На засіданні Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК) від 20 вересня 2024 року обговорили проблематику саме телеграма.
Фото: Уніан.
«Я завжди виступав і виступаю за свободу слова, але питання телеграма — це питання не свободи слова, це питання національної безпеки», — висловився тоді про месенджер начальник ГУР МО Кирило Буданов.
Врешті рішення прийняли, але мережею активно продовжують користуватися представники як законодавчої, так і виконавчої влади.
Успішні випадки блокування небезпечних соцмереж.
Одразу виникає запитання, а чи бували випадки вдалої заборони соцмереж в Україні на законодавчому рівні?
Повертаючись до студентських років Павла Дурова, неможливо не згадати про створення мережі «ВКонтакте», яка почала працювати з 10 жовтня 2006 року. Згідно з рішенням РНБО у травні 2017 року «ВКонтакте» та низку інших російських мереж: «Яндекс», «Однокласники» та «Mail.ru», заблокувували на території України. Це блокування проводилось в рамках санкцій України проти росії, уведених через анексію Криму і воєнні дії на Донбасі, та спрямоване на підвищення інформаційної безпеки України.
Впровадження санкцій дозволило зменшити вплив російської пропаганди на українців. Згідно з дослідженнями Factum Group Ukraine, у грудні 2016 року«ВКонтакте» був на 2 місці в списку найбільш відвідуваних сайтів України, користувачами були близько 66% українського населення. Останні дослідження провели в квітні 2020 року. Після трьох років заборони всього 21% українців користувались «ВКонтакте», використовуючи VPN.
Кремлінграм (Крємлєграм)
Фото: Kremlingram.
Власники телеграму кажуть, що вони ніякого зв’язку з росією чи фінансування з її боку не мають. Це лише погіршує ситуацію. Є чимало доказів, які не потребують спростування стосунку кремля до телеграма. У 2018 році Дуров звітував, що отримав 850 млн доларів загалом від 81 інвестора. Першими офіційними інвесторами стали:
- Роман Абрамович — російський мільярдер (17 мільйонів доларів акцій);
- Давид Якобашвілі — російський олігарх, проти якого Україна ввела санкції;
- Сергій Солонін — засновник російської платіжної система QIWI (10 мільйонів доларів акцій).
Із цього можна вивести дилему, що все ж таки неабиякі вкладення акцій від російських олігархів під санкціями лежать в основі розвитку телеграма.
В Україні питанням телеграма нещодавно почала займатися розслідувальна група Kremlingram, яка детально аналізує, вивчає безпеку соцмережі та всі можливі звʼязки з кремлем. Рух започаткував Ярослав Ажнюк (підприємець, засновник українськох тех-компанії «Petcube»). Усі дослідження, які проводять експерти в Kremlingram, передаватимуть органам влади та будуть оприлюднені громадськості. На думку програміста, СЕО Kremlingram — Назара Токаря, від соцмережі має відмовити кожен громадянин України, не зважаючи на те, чи ви проводите там якісь важливі перемовини, чи ні.
Фото: Інформатор. Назар Токар – СЕО Kremlingram.
’’Практично всім небезбечний телеграм. Навіть якщо ви не проводите
там якогось надважливого спілкування, то все одно телеграм збирає всю інформацію про користувачів: телефонна книга, контакти, хто з ким спілкується, місцезнаходження тощо. Навіть можна навести приклад, якщо людина у вашій телефонній книзі не має телеграма, але ви дозволяєте доступ до телефонної книги, то таким чином телеграм отримає дані про неї, побудує цифровий портрет людини, яка навіть не бачила телеграма. Чим довше ми користуємося телеграмом, тим більше інформації про нас збирають», — каже Назар Токар.
Чи дійсно є шанси, що телеграм повністю заборонять?
Численні скарги людей, спроби заборони, маніпуляції — нічого так і не дало поштовх до абсолютного викреслення соцмережі з української спільноти. Пан Назар каже, що це дія поступова, до цього треба прикладати руку всім у нормальному темпі.
’’Я думаю, що поступово ми прийдемо до того, що телеграм буде заборонений або принаймні дуже сильно обмежений, але поки що це дуже далекі плани. Зараз ми маємо те, що мережа поступово переходить із всеосяжної платформи, на якій усі обмінюються інформацією і передають її одне одному, у статус токсичної платформи, яка несе в собі неабиякі ризики. Люди вже подумають двічі, чи передавати ту чи ту інформацію, навіть люди, які є апологетами телеграма, я вже не кажу про те, які відмовилися від нього, видалили і користуються іншими платформами’’, — додає CEO спеціаліст.
Водночас потрібно, аби журналісти, виконавча, законодавча влади та інші впливові органи все більше і більше розповсюджували тему небезпеки соцмережі та інформували суспільство про наслідки цьому. Доказом того, що телеграм все ж несе ризик, є ситуація, яка трапилася у 2022 році.
У серпні 2022 український журналіст Ігор Бондаренко потрапив у російський полон. За два місяці до цього Бондаренко видалив усі соцмережі та всі чати в них, але на допиті (вже в полоні) пред’явили його листування в чаті телеграма із представниками “Правого сектору”. Такі випадки далеко не поодинокі.
Утім Назар Токар каже, що їхня організація робить усе, аби якомога більше проінформувати всіх про небезпеку. Про успіхи руху не повідомляє, каже, що їхній внесок у вирішення цієї глобальної проблеми важко підрахувати, оскільки все, що вони роблять — це дослідження, на основі яких висновки мають робити всі і з тим приймати відповідні заходи.
’’Ми постійно консультуємо журналістів, як українських, так і західних, ми спілкуємося з політиками. Тут важко оцінити наш внесок, тому я би це питання в принципі не порушував, тому що ми спілкуємося, ми надаємо інформацію, а на основі цієї інформації приймають свої рішення. Ми маємо деякий вплив на те, що люди думають і знають про телеграм, але в будь-якому випадку, ці рішення про заборону чи обмеження — це політична воля, це рішення будь- кого із політиків або людей, які займаються безпекою країни на різних щаблях. Це спільна дія, над якою ми всі разом працюємо’’, — зауважує спеціаліст.
Телеграм і українські медіа
Із початком великої війни українські пабліки кишіли тоннами інформації, значна частка суспільства щосекунди заглядала в соцмережу, аби почути чи побачити хоч шмат нової інформації (що там на кордонах, чи що по ракетах). Варто зазначити, що з цією бунтівною ситуацією в телеграм з’явилося безліч нових телеграм каналів-інформаторів населення — як корисні, так і небезпечні.
Telegram. Getty Images. Суспільне.
Та все ж деякі медіа відмовилися від користування месенджером та обрали альтернативні варіанти розвитку й інформування читачів. Одним із прикладів є ’’Громадське радіо’’. Працівники редакції повідомили про вихід із соцмережі 17 червня 2024 року і додали, що переходять в інші соцмережі та планують надалі розвивати їх, зокрема, X(Twitter) та Facebook.
Заборона телеграма в університетах
Зараз блокування телеграма поширилося також на українські університети. Про заборону користуватися месенджером повідомили Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський державний університет безпеки та життєдіяльності (Львів), Український католицький університет (Львів) тощо. Про це стало відомо 5 листопада 2024 року. Зокрема, у ЗВО заборонили викладачам та працівникам передавати будь-яку робочу інформацію через додаток чи використовувати месенджер для службового спілкування. Щодо альтернативних платформ для використання студентам і викладачам пропонують завантажувати WhatsApp.
Наказ ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка про обмеження Telegram.
Крім того, у гуртожитках Київського національного університету імені Тараса Шевченка провайдери, що роздають інтернет студентам, не підтримують роботу телеграм.
Студентка університету розповіла, що саме трапилося після повідомлення про заборону соцмережі в університеті, при тому, що про гуртожитки ніхто не інформував.
«Сьогодні вранці ми дізналися, що провайдер, який надає доступ до інтернету в КНУ, не вантажить телеграм. У жодному гуртожитку студмістечка та на факультетах. Ми шоковані і занепокоєні, адже телеграм — найпростіша платформа для особистого користування», — сказала студентка. Передає ain.
Враховуючи тенденції до поступового обмеження телеграма на українських теренах, зростання усвідомлення суспільства про ризики соцмережі, ймовірно, месенджер або буде заблокований остаточно (як от ВКонтакті), або достатньо обмежений у найближчі роки. Зокрема, в усіх державних установах, усіх навчальних та медичних закладах, критично важливих об’єктах. Водночас, навіть при повній забороніі застосунку, репутація телеграма значно послабить інерес українців. Особливо це спостерігатиметься в умовах збільшення кількости альтернативних месенджерів.
Автор: Ростислав ШВАНИК
Редакторка: Ольга ДАНИЛЮК